ВОЛИНЬ ПОДАРУВАЛА СВІТУ ВІДОМОГО ПОЛЬСЬКОГО МОВОЗНАВЦЯ

Миколай Крушевський (1851–1887) свій шлях у лінгвістику розпочинав у Луцькому повітовому дворянському училищі...

Ігор ОЛЬШЕВСЬКИЙ, член Національної спілки письменників України, лауреат обласної літературно-мистецької премії імені Агатангела Кримського


Тривалий час ім’я вченого було широко знане у світі, але не надто відоме на рідних теренах. Крига забуття навколо імені вченого почала скресати завдяки зусиллям доцента Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Зінаїди Пахолок, котра впродовж багатьох років збирає і вивчає матеріали, пов’язані з життям і творчістю Миколая Крушевського, а також невтомно популяризує доробок нашого краянина, перекладаючи, упорядковуючи, коментуючи й благословляючи у світ його книги. Новим результатом цих досліджень став каталог–довідник «Миколай Крушевський і Волинь», який пані Зінаїда підготувала разом зі старшим науковим співробітником відділу фондів Волинського краєзнавчого музею Ілоною Несторук.
Перед читачем постають яскраві епізоди життя Миколая Крушевського — дитинство на тлі мальовничих пейзажів Волинської землі (Луцьк, Солотвин, Ковель), навчання у Луцькому повітовому дворянському училищі, Холмській гімназії, Варшавському університеті, одруження, педагогічна робота в Троїцьку (тоді — Оренбурзька губернія, нині Челябінська область Російської Федерації, де самостійно вивчав санскрит і викладав давні мови) і чи не найяскравіший казанський період діяльності вченого.
Надзвичайно цінними документами у книжці є листи науковця до професора Івана Цвєтаєва (батька поетеси Марини Цвєтаєвої), котрий знав Миколая Крушевського ще з часів викладання у Варшавському університеті й завдяки якому молодий педагог потрапив до Троїцька, та відомого польського етнографа Яна Карловича. Обидві епістолярні подачі супроводжуються ґрунтовними статтями Зінаїди Пахолок, якій належить першість у пошуку та публікації листів. Пані Зінаїда також уклала хронологію життя і творчості Миколая Крушевського та список його наукових праць (прижиттєві видання, рукописні матеріали, посмертні видання та перевидання).
Не менший інтерес викликають підібрані Ілоною Несторук ілюстрації з фондів Волинського краєзнавчого музею та укладений нею каталог матеріалів про Миколая Крушевського. Тож дослідження надзвичайно корисне як для філологів, так і для краєзнавців, і взагалі для людей, не байдужих до історії рідного краю.