Лучанин Сергій Вальковий у 39 років не припускав, що матиме проблеми з серцем. А нині як пацієнт обласного центру кардіоваскулярної патології, що функціонує при Луцькій міській клінічній лікарні, готовий кожному розповідати, наскільки підступним може бути …інфаркт...
Лучанин Сергій Вальковий у 39 років не припускав, що матиме проблеми з серцем. А нині як пацієнт обласного центру кардіоваскулярної патології, що функціонує при Луцькій міській клінічній лікарні, готовий кожному розповідати, наскільки підступним може бути …інфаркт. Відтак змінив ставлення не лише до способу життя, а й до державних ініціатив в охороні здоров’я українців
Олена ЛІВІЦЬКА
Віднедавна у його серці стоїть стент. Сергій почуває себе прекрасно. Але радіє не лише тому, що успішно пережив несподівану операцію. А й від того, що стент для нього обійшовся безкоштовно, бо придбаний за кошти благодійного фонду «Рідна Волинь» у рамках регіональної програми «Волинькард». Коли йшла на зустріч із хворим, знала, що він прооперований, тому й не впізнала у молодому чоловікові у спортивному костюмі, котрий походжав поміж осінніх беріз і насолоджувався на диво щедрим осіннім сонцем, Сергія Валькового. Бо уявляла його на лікарняному ліжку блідим та знесиленим. Відтак пройшла мимо і попрямувала шукати хворого у відділенні. Як з’ясувалося уже згодом, Сергій сам дивується доброму самопочуттю. Каже: це завдяки сучасним технологіям. Останнім часом доля змусила його трохи подивуватися. Жив собі, як і більшість пересічних українців, у всьому ладному та неладному ганив владу, а найменше — самого себе. Ніколи не задумувався про доцільність медичних програм чи чогось подібного. Вважав, що все це — лише лозунги. Аж доки життя не довело протилежне… Сергій Вальковий — один із тих, хто у прямому сенсі випробував на собі дію регіональної програми «Волинькард». Нещодавно трьом краянам були встановлені безкоштовні стенти. Двом — коштом Державного бюджету, а Сергієві Вальковому — більш вартісний стент із лікувальним покриттям (якого потребувало його хворе серце) дістався за допомоги фонду Бориса Клімчука «Рідна Волинь». Попри активний спосіб життя і заняття спортом, чоловік любив зайвий раз затягнутися цигаркою (по півтори пачки на день!), міг допізна сидіти за комп’ютером із кавою та перекурами: «Серце мене раніше ніколи не турбувало, — каже лучанин. — Один раз, коли грав у футбол, закололо в грудях. Але не звернув особливої уваги. У нас із дружиною маленька донька. Наразі я у декретній відпустці, а дружина працює. Щоб підзаробити, вирішив потрудитися копірайтером. Працював уночі. Втому проганяв кавою, цигарками… Словом, знущався з серця. Якось о 4–й годині ранку отак сидів за комп’ютером, коли раптом щось в грудях як стиснуло і переляк звідкілясь дивний взявся… Нікого з домашніх на той момент не було в квартирі. Я викликав «швидку». Лікарі приїхали й ошелешили: інфаркт!» Для родини Сергія діагноз був серйозним випробуванням: «Пролікувався я, потім пройшов реабілітацію. А згодом лікар повідомила, що треба пройти коронарографію. Мені це обстеження зробили безкоштовно. Але в результаті виявилося, що, образно кажучи, моє серце потребує серйозних коштів. Отоді я замислився, де моїй сім’ї, яка живе фактично на зарплату дружини, взяти гроші? Продати не маємо що. Кредит? Це був би страшний тягар. Так я й сказав лікареві Ірині Січкарук та професору Андрієві Ягенському». Фінал цієї історії — відомий. Сергій посміхається і каже: «Передайте Борисові Клімчуку величезне спасибі. Ну, і звичайно — лікарям!» Приклад Сергія Валькового — показовий. Серце все частіше завдає серйозних клопотів його одноліткам, навіть тим, хто не цурається спорту. Кардіолог кандидат медичних наук Ірина Січкарук зазначає: пацієнт звернувся до лікарні тоді, коли ходив із інфарктом уже кілька днів: «Як всі молоді люди, думав, що це минеться. Але побачив, що щось не так, і забив на сполох. Пройшов курс лікування і реабілітації, потім ми скерували його на коронарографію. Там виявили причину інфаркту — серйозне звуження однієї з трьох основних артерій, що постачають кров до серця. Тому за допомогою програми «Волинькард» поставили стент. Ми за ним спостерігатимемо. Думаю, що все буде в порядку». І коронарографію, і стентування проводили у Луцькій міській клінічній лікарні. Віднедавна тут є така можливість. У медичному закладі функціонує ангіографічний комплекс, який придбали за дорученням Президента України Віктора Януковича коштом Державного бюджету (17 млн грн). З міського бюджету виділені гроші на реконструкцію приміщення, де встановлено обладнання. За словами Андрія Ягенського, створили всі умови, щоб допомогти хворим із серцево-судинними патологіями. Нещодавно з роботою обласного центру кардіоваскулярної патології ознайомилася перший заступник глави Адміністрації Президента України Ірина Акімова і позитивно оцінила досвід волинян щодо профілактики серцево-судинних захворювань і надання невідкладної кваліфікованої допомоги при гострих станах. Щороку тут стаціонарно лікується 5 тисяч хворих, які мають патологію серцево–судинної системи. Крім того, торік за кошти програми «Волинькард» обстежили майже 35 тис. осіб, більшість яких — мешканці волинських сіл. Керівник центру Андрій Ягенський стверджує: в останні роки держава взяла на себе суттєву частину витрат: «Йдеться якраз про допомогу, що безпосередньо рятує життя, — про хворих із гострим інфарктом міокарда, бо це найгостріші ситуації, коли дорога кожна хвилина, а людина не має часу на пошук грошей. Із 2011 року для коронарографії та стентування маємо серйозні фінансові надходження з фонду програми «Волинькард», що реалізується за кошти обласного бюджету і за благодійні внески. Звичайно, ними не можемо покрити всі потреби для стентування. Однак суттєві гроші спрямовані на те, щоб люди могли безкоштовно обстежитися. Наше завдання нині — дати пацієнту шанс, уберегти його від найстрашнішого». Свій шанс Сергій Вальковий із Луцька розцінює як дарунок долі. Каже, точно ним скористається. Тобто дбатиме про своє серце понад усе, бо, зізнається, дуже хоче побачити, як його нині ще дуже маленька донечка виходитиме заміж…
