Незабаром відбудеться V Всеукраїнський з’їзд німців, під час якого учасники обговорять плани розвитку своїх локальних організацій та оберуть Раду німців України — головний представницький орган німецької меншини в Україні...
Незабаром відбудеться V Всеукраїнський з’їзд німців, під час якого учасники обговорять плани розвитку своїх локальних організацій та оберуть Раду німців України — головний представницький орган німецької меншини в Україні...
Ірина СИДОРЧУК
Одним із більш як півтора сотень німецьких громадських організацій, що діють у нашій країні, є культурно-просвітницьке Товариство німців Волині «Відродження». І хоча німецька громада Волинського краю зовсім нечисленна, у всеукраїнському з’їзді делегат із Волині також візьме участь. Напередодні події маємо нагоду більше дізнатися про те, як зараз почувається німецька спільнота в нашому краї і як вона дбає про своє коріння. Згідно з даними всеукраїнського перепису населення 2001 року, в Україні проживає близько 33 тисяч німців. Проте представники німецьких громадських організацій України не поспішають покладатися на ці цифри, вважаючи, що навіть після розпаду СРСР частина етнічних німців, особливо літні люди, досі приховують своє походження — багатьом все ще болять спогади про депортацію і вчуваються зневажливі вигуки «фашисти». — Гадаю, багато німців і нині не афішують або й зумисне приховують свою національність, — переконана голова обласного культурно–просвітницького Товариства німців Волині «Відродження» Олена Штрейс. — Вони тривалий час відчували ненависть з боку місцевого населення лише через те, що є німцями. А насправді були звичайними людьми. Як усі, обробляли землю, працювали на заводах та фабриках, і жодного стосунку до політики, ані до загарбників-фашистів не мали. В Україні є кількатисячні німецькі громади, наприклад на Донеччині, Дніпропетровщині, Одещині. На Волині після хвилі міграції, що випала на середину 1990-х, їх не так багато. Нині до обласного товариства німців входить близько двох десятків осіб німецької національності, разом із членами їхніх сімей — близько півсотні волинян. Це люди старшого віку, адже молодь переважно виїхала навчатися або жити на береги Рейну. Теперішні волинські німці здебільшого вихідці з Росії, які свого часу були депортовані. Для багатьох із них Волинь стала другою батьківщиною: їхні родини доля занесла сюди після того, як радянська влада дозволила залишати місця поселення. До речі, у Німеччині є також Товариство німців Волині та створено Музей німців Волині. До цього товариства входять корінні німці нашого краю, які емігрували на батьківщину, а також їхні нащадки. Обидва товариства активно співпрацюють. Цього літа німецькі колеги приймали у себе делегацію з Волині — упродовж тижня волиняни гостювали в німецькому місті Люхові. Господарі подбали про культурну програму, організували екскурсії. А гості віддячили за теплий прийом святковим концертом. — Донедавна волинські німці з Німеччини щоліта приїздили до нас, аби відвідати край, в якому народилися, — каже Олена Штрейс. — Та останні кілька років для них це складно, адже вони люди дуже поважного віку. Інколи Волинь відвідують їхні нащадки, розшукують населені пункти, де народилися батьки. Товариство німців Волині уже впродовж багатьох років активно співпрацює з іншими об’єднаннями німців, бере участь у всеукраїнських проектах, які передбачають оздоровлення людей літнього віку, організацію дитячих та мовних таборів. Також німецька громада — активний учасник заходів, які організовує Луцька міська рада та облдержадміністрація. Візитною карткою Товариства німців Волині є вокальний гурт «Зінгенде херцен», що перекладається як «співочі серця». Репетиції гурту, в якому співають діти віком від восьми до чотирнадцяти років, відбуваються у музичній школі, адже власного приміщення у товариства поки немає. Також німецька громада Волині організовує традиційні зустрічі на релігійні свята та щороку відзначає 28 серпня — День скорботи.
ДО ТЕМИ Підтримати атмосферу толерантності, усунути чинники міжнаціональної напруженості і конфліктів є одним із головних завдань України як правової, демократичної держави, — наголошує Президент Віктор Янукович. Аби створити умови для гармонійного розвитку української нації, корінних народів та національних меншин в українському суспільстві, уряд схвалив проект Закону України «Про Концепцію державної етнонаціональної політики України», який найближчим часом буде винесено на розгляд Верховної Ради. У законопроекті етнонаціональна політика розглядається як важлива складова частина державної політики. Це ще один крок на шляху вдосконалення українського законодавства та адаптації його до міжнародних норм і стандартів, на яких постійно наголошують такі органи, як Венеціанська комісія, ПАРЄ та ОБСЄ. n
На фото: Члени Товариства німців Волині «Відродження» у молодіжному таборі, м. Люхов, Німеччина.
