Жителі радіоактивно забруднених територій в телефонних дзвінках в один голос просили учасників інтерактивного прес-клубу зробити все, щоб зберегти цей статус за Маневицьким, Любешівським та Камінь-Каширським районами...
Жителі радіоактивно забруднених територій в телефонних дзвінках в один голос просили учасників інтерактивного прес-клубу зробити все, щоб зберегти цей статус за Маневицьким, Любешівським та Камінь-Каширським районами. Свою точку зору на проблему «Чи справді зникла радіація на Волині?» висловили заступник голови облради Валентин ВІТЕР, голова постійної комісії з питань соціального захисту населення, трудових ресурсів та питань, пов’язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, голова Камінь-Каширської райдержадміністрації Іван ВОВК, член цієї комісії Петро БУЩИК, депутати, які живуть у радіоактивно забруднених районах: Микола ДАВИДЮК, Людмила КИРДА, Надія ГРИГОЛА, Михайло КОРІНЧУК, головний лікар обласного онкологічного диспансеру Орест АНДРУСЕНКО, директор філії «Інституту охорони ґрунтів України», кандидат сільськогосподарських наук Микола ЗІНЧУК, заступник голови громадської ради облдержадміністрації Ростислав КУХТЕЙ, головний спеціаліст відділу заходів цивільного захисту управління з питань цивільного захисту облдержадміністрації Світлана ШЕВЧУК, завідувач консультативної поліклініки обласної клінічної лікарні Ігор ЗАРАДЮК
Кость ГАРБАРЧУК
Депутатів Камінь-Каширської, Любешівської та Маневицької районних рад насторожив експертний висновок Національної комісії з радіаційного захисту населення, яка рекомендувала змінити статус населених пунктів цих трьох територій. Звернення обранців громад підтримали члени постійної комісії облради з питань соціального захисту населення, трудових ресурсів та питань, пов’язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Вони вважають, що через відсутність щорічних результатів дозиметричної паспортизації не можна об’єктивно оцінити стан радіоактивно забруднених територій, процеси формування доз, а отже, і створення безпечних умов для проживання людей в цих районах. Ситуацію в чорнобильських районах краю досліджував Олександр Нагорний у статті «Як житимуть поліщуки на «післячорнобильській» території?», яка з’явилася в газеті «Волинь-нова» якраз у день проведення прес-клубу. Саме з цієї публікації розпочав розмову головний редактор видання Олександр Згоранець. Модератор засідання – начальник відділу інформаційного забезпечення діяльності обласної ради Оксана Лукашук запросила учасників відповісти на запитання.
В експертному висновку рекомендовано позбавити статусу радіоактивно забруднених територій Маневицький, Любешівський і Камінь-Каширський райони. Чи дійсно вже відбулися природні процеси розпаду радіоактивних речовин? А, може, інші причини спонукали до такого висновку?
Валентин ВІТЕР: — Маємо результати обстежень тільки за останні 2 роки. Але основна причина відміни чорнобильського статусу для трьох районів – нестача коштів для соціальних гарантій постраждалому населенню. Іван ВОВК: — Вважаю це питання недостатньо вивченим. Для остаточних висновків потрібно упродовж п’яти років проводити дослідження, а тоді приймати рішення. Петро БУЩИК: — Проблему спровокували зовнішні чинники. Її породили ті, хто не знає, що значить жити в чорнобильській зоні. Микола ДАВИДЮК: — На мою думку, є дві складові: ініціатива «зверху», щоб зекономити кошти, яких не вистачає в державній скарбниці. Друга – перед підписанням Угоди про асоціацію підготувати підґрунтя, щоб визнати ці території умовно чистими. Тоді вирощену тут продукцію можна буде продавати. Надія ГРИГОЛА: — Експертний висновок налічує 178 сторінок. Хоча він містить характеристику кожного населеного пункту, але недосконалий і непереконливий. Людмила КИРДА: — Саме зараз питання порушили на виконання доручення Президента переглянути всі соціальні пільги і по можливості їх скоротити. Проблему треба широко обговорити. Але остаточне рішення можна приймати лише тоді, коли мине 30 років після аварії.
Які аргументи підтверджують забрудненість цих територій?
Світлана ШЕВЧУК: — Експертний висновок – результат дозиметричної паспортизації. Її проводили з 1994-го по 2008 рік у 167 населених пунктах. Ці обстеження зафіксували дозу опромінення, яку отримували люди за певний проміжок часу. У 2009-2010-му таких досліджень не було, тому нема й результатів за цей період. Протягом 20 років держава виділила величезні кошти на реабілітацію радіоактивно забруднених територій, зокрема на контрзаходи в агропромисловому виробництві та лісовому господарстві. Обстеження у 2011-му засвідчило: продукція має незначне забруднення, але у людей високе внутрішнє опромінення, адже споживають гриби і лісові ягоди, які є одним із головних компонентів харчування волинян. Тому керівник Державного агентства України з управління зоною відчуження Володимир Холоша звернувся до голів облдержадміністрації та облради з проханням на основі експертного висновку дати свої пропозиції щодо перегляду меж зони забруднення, бо тепер тільки три населених пункти на Волині відповідають гарантованому добровільному відселенню. Микола ЗІНЧУК: — Починаючи з 2006-го ми проводили повторне обстеження земель. Виявили певні забруднені ділянки в межах цих районів. Доки залишатиметься хоча б гектар такої території, буде ризик потрапляння радіонуклідів в організм людей. Хоча впродовж усього періоду після аварії вклали великі кошти в реабілітацію, це дало лише тимчасовий ефект. Якщо припинити ці заходи, то радіонукліди знову з’являться в продуктах та воді, а відтак і далі накопичуватимуться в людському організмі. Тому необхідно ретельно обстежити всю територію з точністю до 5 гектарів. Виявити ділянки, де забруднення критичне або наближається до 1 Кі на км2. Їх треба маркувати, позначати чи обгороджувати, щоб туди не заходили люди протягом визначеного науковцями періоду. Якщо досягнемо цього рівня соціальної реабілітації, тоді зможемо перевести радіоактивно забруднені території на інший режим контролю і ствердити, що проблема наближається до логічного завершення. А нині я не згоден, що висновок об’єктивний і дає всі підстави зняти статус.
У зверненні Камінь-Каширської, Любешівської і Маневицької районних рад йдеться про збільшення онкологічних захворювань. Чи дійсно тут цей показник відрізняється від інших територій Волині?
Орест АНДРУСЕНКО: — У чорнобильських районах зафіксовано незначне збільшення патологій щитоподібної залози. Є підстави очікувати зростання захворюваності кісток та інших органів. Ігор ЗАРАДЮК: — При обласній клінічній лікарні створений центр радіаційного захисту населення. З 1992 року тут ведеться статистика. Зафіксовані показники вражають. Наведу лише кілька цифр: серед дорослих хвороби щитоподібної залози зросли вчетверо. Психічні хвороби, системи кровообігу і новоутворення збільшилися в 1,7 раза, хвороби дихання – в 1,4. Серед дітей новоутворення – в 3,9, захворювання перинатального періоду — в 2,5, розлади психіки, вегето-судинна дистонія – в 1,9 раза. Якщо порівняти поширення недуг у районах, то Маневицький переважає обласні показники за восьми позиціями: новоутворення, хвороби ендокринної, нервової систем, очей, органів дихання, кровообігу, сечостатевої системи і вроджені аномалії. Любешівський район за п’ятьма позиціями: хвороби психіки, нервової та кістково-м’язової систем, лор-патології, вроджені аномалії. Камінь-Каширський має ріст хвороб органів дихання та шкіри. Михайло КОРІНЧУК: — Знаю зі своєї лікарської практики, що онкохвороби в цих районах зросли у 2,5 раза. На першому місці – недуги шлунково-кишкового тракту як наслідок споживання забруднених продуктів. За статистикою останніх семи років, найбільше страждають люди віком від 40 до 49 років, тобто ті, хто на момент аварії були юними. Підвищилася захворюваність серед дітей і чоловіків, а молоді жінки не можуть самостійно народжувати: зараз робимо більше кесаревих розтинів, ніж оперуємо апендицит.
Які саме пільги потрібно зберегти для жителів цих трьох районів?
Іван ВОВК:. — Статус чорнобильців мають 146 тисяч волинян. Вони повинні розуміти, що не завжди житимуть на радіоактивно забрудненій території. Але саме зараз люди не знають, чого їм чекати далі. Для мене найголовніше — зберегти пільги для дітей. Камінь-Каширський район отримує 20 мільйонів гривень щороку для безкоштовних обідів школярів і 10 мільйонів гривень – для дошкільнят. На оздоровлення дітей надходить путівок загальною вартістю 10 мільйонів гривень. Придбання ліків за пільговими рецептами обходиться в 2,2 мільйона гривень. Сума коштів, які спрямовують у район саме за чорнобильськими програмами, з кожним роком зростає. Цього року вона сягнула 60 мільйонів гривень. Проблема соціального захисту жителів чорнобильських районів актуальна, тому треба відкласти рішення про зняття статусу постраждалих із цих територій. Натомість слід розробити державну програму соціально-економічного розвитку територій, які були забруднені внаслідок Чорнобильської катастрофи. З такою пропозицією як депутати обласної ради маємо звернутися до Кабінету Міністрів та Верховної Ради. Петро БУЩИК: — Серед пільг, які потрібно залишити, насамперед — харчування й оздоровлення дітей. У Любешівському районі, приміром, лише 25 відсотків учнів можуть займатися фізкультурою в основній групі, решта мають якісь проблеми зі здоров’ям. Цього року до мене як до депутата звернулося більше 200 людей із проханням допомогти фінансами на лікування онкологічних недуг. Микола ДАВИДЮК: — Хоча сьогодні фахівці говорили, що багато зроблено для захисту жителів чорнобильських районів, але чи цього достатньо? Поширюючи інформацію про позбавлення їх цього статусу, влада не дає відповіді, які саме з 46 пільг планує залишити. Нині жодна з них не фінансується повною мірою. Не вистачає коштів для медичного обслуговування, хіба лишень у критичних ситуаціях люди за чорнобильськими рецептами можуть отримати якісь ліки. Надія ГРИГОЛА: — Варто зберегти чорнобильцям додаткові відпустки. Людям, які працюють на радіоактивно забрудненій території, вони вкрай необхідні. Людмила КИРДА: — Тільки державні службовці мають додаткові 7 днів до відпустки, а більшість людей ними не користується, бо на роботі у приватних структурах. Тому треба продумати механізм захисту саме цієї категорії працівників. Зняття чорнобильського статусу викликало напругу в нашому районі. Люди стурбовані і не вірять обіцянкам влади про збереження механізму соціального захисту. Ростислав КУХТЕЙ: — Треба залишити людям усі пільги, а поспішних рішень не приймати. Невже долю 146 тисяч людей можуть вирішити 17 радіологів, які працюють на застарілому обладнанні, не мають жодної пересувної лабораторії, щоб провести комплексне дослідження? Тому не можна доводити людей до крайнощів.
