КОЛЕГИ: працювати у «Волині» йому було на роду написано!
У редакції він менше року, але ми уже звикли до його добродушної посмішки, готовності поїхати у будь-яке відрядження, взятися за найскладнішу тему. Якось він зізнався, що працювати саме в цій газеті було його давнім бажанням...
У редакції він менше року, але ми уже звикли до його добродушної посмішки, готовності поїхати у будь-яке відрядження, взятися за найскладнішу тему. Якось він зізнався, що працювати саме в цій газеті було його давнім бажанням.
Втім, це було йому на роду написано! Оце вчора розкопали, що півстоліття тому, в грудні 1963 року, тоді «Радянська Волинь», розповідала про нові звичаї й обряди. Й героєм тієї публікації був наш Костя, якого батьки — Володимир Степанович і Василина Яківна — вирішили «охрестити» за новим обрядом, який, утім, мало чим відрізнявся від віковічних народних традицій. А народився Костянтин Володимирович у селі Трилісці Рожищенського району, закінчив 1990 року Київський державний університет ім. Т. Шевченка, працював власним кореспондентом газети «Експрес», завідувачем відділу економіки, завідувачем репортерського та відділу листів газети «Вісник + Ко», а ще перепробував кілька професій, не пов’язаних із газетярським фахом, але які дають журналістові неоціненний досвід. А ще із Костею (так зазвичай називають його колеги) дуже цікаво говорити про книжкові новинки, обговорювати прочитане. Його часто можна побачити на літературних презентаціях, де він буває не з професійного обов’язку, а за покликом душі. У нього чимала, зі смаком підібрана бібліотека і невтолима спрага нових знань, нових вражень, які йому постійно дає неспокійна посада спеціального кореспондента. Колектив «Волині-нової» сердечно здоровить Костю Гарбарчука із ювілеєм, який він відзначає сьогодні, й щиро зичить міцного здоров’я, нових, ще не звіданих журналістських доріг і вражень. Хай твою душу не здолає старість, Хай щирі гості стануть на поріг, Хай тихі звуки юної гітари Хвилюють серце ще півсотні літ.