Україно, ніч була студена,
На майдані спала дітвора,
І мовчала правдомовна сцена,
І дрімала ватра край Дніпра...
Дмитро ПАВЛИЧКО
Україно, ніч була студена, На майдані спала дітвора, І мовчала правдомовна сцена, І дрімала ватра край Дніпра.
І тоді, мов армія Батия, «Беркутів» нахлинула орда. Вчув Донецьк і вчула Коломия Крик дітей із Києва: – Біда!
Беркутівці б’ють, як окупанти, Ні, не так – ти маски з них зірви! – Б’ють, як слуги панівної банди, Як хахли – приспішники Москви!
Україно, мати моя вічна, Не дивися: б’ють по голові, Щоб твоя ялинка новорічна На крові стояла, на крові!
Беркутівці б’ють! Киї гумoві. Кров твоєї дітвори тече, Кров на твоїй пісні й твоїй мові — Не впади! Схопися за плече
Господа! Тримайся за студента, Паленого кров’ю на зорі, Будь повстанча, а не іrredenta, Визволяйсь від банди нагорі!
Україно, пам’яте сувора, Не забудь же хлопців і дівчат, Що заснули на майдані вчора, І співали, як збудив їх кат! 30.11.2013, Київ. Вірш «Новорічна ялинка» прочитано автором на мільйонному Майдані 1 грудня 2013 року.
