«Якщо мама твоя жива, то радій,
що на світі ти є.
Бога просить в молитві вона
за майбутнє щасливе твоє…»
«Якщо мама твоя жива, то радій, що на світі ти є. Бога просить в молитві вона за майбутнє щасливе твоє…»
Ці слова з маловідомої християнської пісні не можуть залишити байдужим, мабуть, нікого. Бо скільки б років нам не було, допоки живі батьки – ми залишаємося дітьми. Та все ж саме мама є найближчою, найдорожчою. Ми ж дуже часто не розуміємо цього, недооцінюємо її турбот та старань, переживань та молитов. Починаємо цінувати скарб тоді, коли безповоротно втрачаємо… Нашому учневі-другокласнику Сашкові Тихому доля послала жорстоке випробування. Нещодавно внаслідок страшної та виснажливої хвороби померла його мама. Звичайно, хлопчина не залишився сам зі своєю бідою. Є старші брати, але у них свої сім’ї, свої турботи. Є й інші родичі, які турбуються про нього. Але немає тої найближчої, найріднішої, найкращої в світі… Під свою опіку Сашка взяла мамина сестра, Оксана Лук’янчук – чуйна та турботлива жінка, яка разом із чоловіком виховала двох дітей. Хлопчику подобається його нова сім’я. Завжди чистенький, охайний і, найголовніше, — усміхнений, Саша щодня прямує до школи. Тут його теж всіляко підтримують і однокласники, і класовод Валентина Талимончук, і дирекція. Учень він наполегливий і старанний, один із кращих у класі. Завжди чемний та справедливий. Ревно захищає дівчаток, коли є така потреба, активно відстоює їхні інтереси. Цінує дружбу, вміє поспівчувати. Серед хлопців користується неабияким авторитетом, але не за фізичну силу, а за свої моральні чесноти. Вдома Сашко теж перший помічник, втіха та розрада. Таким сином можна тільки гордитися. Найбільшою радістю в нашому складному житті для малечі є здійснення найпотаємніших, найбажаніших, найзаповітніших мрій. Напередодні Дня святого Миколая хлопчикові зробив гарний подарунок директор СГТзОВ «Городище» Анатолій Олександрович Никонюк. Через директора школи Сергія Леонардовича Кухарчука він передав опікунам Олександра Тихого 500 гривень матеріальної допомоги. Дирекція та педагогічний колектив ЗОШ І – ІІІ ступенів села Чаруків, опікуни хлопчика та вся родина, а також сам Сашко щиро дякують своєму благодійникові. Ми всі знаємо Анатолія Олександровича як хорошого господарника, вмілого організатора та керівника і просто хорошу людину. Тож напередодні Новорічних та Різдвяних свят хочемо подякувати Вам, Анатолію Олександровичу, за чуйність, щирість, доброту та милосердя. Нехай Бог поверне Вам усе сторицею і обдарує довгими та плідними роками життя! З повагою та вдячністю Тихий Сашко, вся його родина, дирекція та педколектив ЗОШ І – ІІІ ст. с. Чаруків Луцького району.
