Якби лучанка Надія Архипівна прийшла до редакції, мабуть, довелося б запропонувати їй чогось заспокійливого...
Якби лучанка Надія Архипівна прийшла до редакції, мабуть, довелося б запропонувати їй чогось заспокійливого... Але у 71-річної жінки вистачило сил лише на дзвінок до ведучої рубрики. Банальна житейська ситуація. Жінку направили в обласну лікарню на аналіз крові на гормони. У поліклініці, де вона обслуговується, таких не роблять. Про те, що він платний при задекларованій безкоштовній медицині, уже нікого не дивує. А ось те, яким чином довелося платити 93 гривні, Надію Архипівну обурило до глибини душі. У кабінет № 119 («Благодійний фонд «Надія») черга була у… 27 чоловік. А коли пацієнтка нарешті потрапила за заповітні двері, то виявилося, треба писати заяву, а вона, як на лихо, не взяла окулярів, звідки ж було знати, що треба писати, що добровільно віддаєш свої гроші. — Зрозумійте, я не про гроші, хай і платний той аналіз. Я — про організацію праці. Невже не можна налагодити процес так, щоб хворі люди не мучилися у таких чергах, де і здоровий не витримає, ковтаючи сльози, обурювалася моя співрозмовниця.
