РЕАЛІЇ: «Принесіть паспорт — тоді будемо розмовляти!»

Цими днями закінчується термін договору, який я уклав із «Західінкомбанком». Як і належить згідно з його умовами, вирішив завчасно звернутися до працівників фінансової установи, щоб з’ясувати, що ж далі буде з моїми грішми.

Чемно вичекав у черзі до кабінету №5. Щойно переступив поріг — інспектор зажадала паспорт. На жаль, документ я забув удома. Живу в Ківерцях, тож щоб посвідчити свою особу, показав ощадну книжку, договір, укладений із банком, пенсійне, інвалідне посвідчення.
— Можу назвати номер і серію паспорта, де і ким виданий, тим більше що копію документа ви маєте, — намагався переконати службовця хоча б заглянути у комп’ютер і перевірити мій рахунок.
Однак клерк був невблаганний:
— Принесіть паспорт — тоді будемо розмовляти!
Відтак вирішив звернутися до директора банку. Але дорогу до його апартаментів перегородили здорові хлопці-охоронці. Вони порадили записатися на прийом до начальства у кабінеті №3. І там мене відфутболили.
З гіркими думками залишив цю на вигляд успішну установу, яка ошуканим вкладникам їхні кревні не віддає, а кількість службовців збільшила. І їх утримують люди, які довірили свої кошти цьому банку.
Я клієнт «Західінкомбанку» з 2008 року. З того часу мені довелося пережити дві операції. Та з депозиту не дали зняти ані копійки. Чому ж так зневажливо, грубо поводяться з людьми молодики, які мали б насамперед дбати про комфорт і зручність клієнтів, резонно запитує 65-річний Володимир Мартенчук із Ківерців.