Щоб оцінити, чи надійно скував мороз поверхню водойми, придивіться до кольору льоду. Блакитний — найміцніший, а білий — значно слабший...
Щоб оцінити, чи надійно скував мороз поверхню водойми, придивіться до кольору льоду. Блакитний — найміцніший, а білий — значно слабший.
Віктор НИКОЛІШИН, лікар-хірург Луцької міської поліклініки № 1
Для однієї людини безпечною вважається крига синюватого або зеленуватого відтінку товщиною більш як 7 сантиметрів. Для групи людей лід має бути завтовшки понад 15 сантиметрів. При пересуванні гуртом по замерзлій водоймі треба йти один за одним, тримаючи дистанцію. Виміряти товщину льодового покриву можна за допомогою довгої загостреної палиці чи іншого подібного предмета, але обов’язково легкого, який зручно тримати в руці. Особливу обережність треба проявляти у місцях зі швидкою течією, джерелами, струмками та теплими стічними водами. У людини, яка все ж опинилася в крижаній воді, перехоплює дихання, голову ніби стискає залізний обруч, серце скажено б’ється. Щоб захиститися від смертоносного холоду, організм включає захист — починається сильне тремтіння. Таким чином він зігрівається, але через деякий час цього тепла стає недостатньо. Коли температура шкіри знижується до 30 градусів, тремтіння припиняється і тіло дуже швидко охолоджується. Дихання уповільнюється, пульс і тиск падають. Смерть людини, котра несподівано опинилася в холодній воді, настає найчастіше через шок, що розвивається протягом перших 5 — 15 хвилин після занурення у воду, або порушення дихання. У випадку, якщо ви провалилися під лід, не піддавайтеся паніці, утримуйтеся на плаву, уникаючи занурення з головою; кличте на допомогу; намагайтеся вилізти на лід, широко розкинувши руки, наповзаючи на його край грудьми. Вибравшись на лід, треба перекотитися і відповзати в той бік, звідки прийшли, де міцність криги вже відома. Перш ніж кинутися на допомогу тому, хто провалився на льоду, потрібно: покликати (якщо це можливо) інших людей; знайти предмет, який можна кинути потерпілому (міцну палицю, мотузку, власний пояс, шарф); наближатися до ополонки поповзом, широко розкинувши руки, підклавши під себе лижі, дошку, фанеру; не підповзаючи до самого краю ополонки, подати потерпілому палицю, жердину, лижу, шарф, мотузку, санки чи щось подібне, щоб витягнути його на лід.
