— Навіть якщо посеред ночі до вас увірветься грабіжник і запитає, коли відзначається Міжнародний день рідної мови, ви повинні відповісти правильно, — любила повторювати наша викладачка-філологиня...
— Навіть якщо посеред ночі до вас увірветься грабіжник і запитає, коли відзначається Міжнародний день рідної мови, ви повинні відповісти правильно, — любила повторювати наша викладачка-філологиня... Я, правда, не розуміла, для чого ця інформація нічному злодію, але добре запам’ятала дату — 21 лютого. Без цього знання можна було не приходити на екзамен і не вважати себе гідним звання студента. Зараз навіть трохи сумно без цих повчань, бо про День рідної мови, буває, нікому більше нагадати, окрім як самому собі. Університетська подружка Лілія з Сімферополя спочатку трохи побоювалася такого фанатизму, але мусила, як і всі, намотати собі на вус. На заняттях дівчина розмовляла українською, а в гуртожитку — російською. Спроби переконати її не завжди завершувались успішно. А цього літа ми приїхали до Лілії на море. Українською вона розмовляла і з нами, і навіть із продавцями в магазинах. А сварилася рідною мовою Ліля ще тоді, під час мовних суперечок.
