Недавно діти й онуки поздоровляли мене з 80-річчям. Прожила багато — і зрозуміла: наші біди пов’язані з тим, що забуваємо Бога...
Недавно діти й онуки поздоровляли мене з 80-річчям. Прожила багато — і зрозуміла: наші біди пов’язані з тим, що забуваємо Бога...
Ганна ПЕРЧУК
Болить душа, бо в Україні відбуваються страшні події, кров, смерть, загроза війни. Люди стали нетерпимими, вірують тільки в гроші і багатство, колекціонують образи замість того, щоб молитися і каятися біля них. Багато злості, ненависті. Може, хоч у дні Великого посту знайдемо час для того, щоб подумати про свої душі. Дехто вважає, що головне — перейти на пісні харчі. Мені цього не завжди вдається дотриматись, хоч стараюся харчуватися скромніше. Правда, ми, старі пенсіонери, й так не розкошуємо. На рибу нема грошей, зате є квасоля, інші овочі з дачі. Давно переконалася, що в піст почуваюся здоровшою, тиск стає нижчим. Тепер, правда, він зашкалює, бо дуже переймаюся усім, що відбувається в державі. Щодня молюся за хлопців, які загинули на Майдані, прошу Бога, щоб в Україні запанував спокій. Після молитви на серці стає спокійніше, легше. Піст і молитва — мій порятунок. м. Луцьк.
