Ціновий терор: ЛІКУВАТИСЯ ЧИ ХАРЧУВАТИСЯ?

Імпортні препарати в аптечній мережі з початку року подорожчали на 60―70 відсотків

Галина СВІТЛІКОВСЬКА

Шкода дивитися на літніх людей, обтяжених хронічними недугами, коли вони знайомляться з новими цінниками на упаковках необхідних їм ліків. Більшість виходить з аптек, не придбавши нічого.
― З моєю пенсією тепер доводиться вибирати: чи лікуватися, а чи харчуватися, бо ціни так підскочили, що якщо купуватиму таблетки, то на харчі не вистачить. Переніс інфаркт, призначили ліки, які раніше коштували 600 гривень, а тепер ― більш як тисячу. Навіть від гіпертонії таблетки, що були порівняно недорогими, тепер влітають у копієчку. Торік ледь не силою гнали народ у поліклініки за рецептами на здешевлені ліки від тиску, а тепер уже про ту програму забули, хочеш ― живи, хочеш ― вмирай, нікому нема діла, ― нарікав інтелігентного вигляду дідусь в одній з аптек у центрі Луцька.
Решту «відгуків», почутих у цьому закладі, цитувати ніяк. Можна поспівчувати дівчатам–провізорам, бо у ці дні їм доводиться вислуховувати лише лайку і прокльони на адресу всіх представників фармбізнесу. «Добрим словом» згадують і владу, яка бореться з кризою коштом бідних і хворих.
Як же реагують чиновники, відповідальні за стан справ у цій сфері? На жаль, вони лише констатують те, що усім давно відомо: до 80 відсотків ліків на українському ринку ― імпортного виробництва, тому ціни на них прив’язані до курсу валют. Далося взнаки і запровадження на медикаменти податку на додану вартість (ПДВ) у розмірі 7 відсотків. Хоча міністр охорони здоров’я Олег Мусій у цьому навіть вбачає позитив: «Із введенням ПДВ, за розрахунками деяких аналітичних фірм, ліки можуть подешевшати через те, що будуть декларувати чесну ціну на митниці». А сподіватися на доступність лікарських засобів у наших аптеках, на думку міністра, можна лише за умови зниження курсу валют і стабільності в державі загалом.
Схоже, «верхи» не зацікавлені наводити порядок на ринку ліків. «Золоту жилу» завжди є кому експлуатувати, адже за прибутковістю фармбізнес ― один із найвигідніших, враховуючи тіньові схеми при закупівлі ліків, проведенні тендерів. Кажуть, хіба що торгівля наркотиками чи зброєю може дати більші прибутки. Тож і не чутно про гучні справи на основі розслідувань зловживань у сфері оптових закупівель медикаментів, нема навіть спроб встановити прозорий і кон­трольований порядок на фарм­ринку.
Натомість міністр Олег Мусій «втішив» нас ще одним «відкриттям»: «З великим сумом я хочу констатувати, що бюджет Міністерства охорони здоров’я, на превеликий жаль, не покриває потреб усіх бюджетних програм, де передбачені медикаменти для найбільш уразливих верств населення. За аналізом бюджетних програм, які на сьогодні є в МОЗ, деякі з них взагалі не фінансуються, деякі ― на 20―30 відсотків, деякі ― на 90, але стовідсоткового фінансування наразі нема». Одне слово, хворі на туберкульоз, рак, гепатити та інші важкі недуги не можуть розраховувати на повноцінне безкоштовне забезпечення життєво необхідними препаратами. І придбати їх в аптеках люди не мають за що. Як же їм вижити?
Реагуючи на численні скарги волинян, голова облдержадміністрації цього тижня присвятив проблемі зростання цін на лікарські засоби оперативну нараду. Зрозуміло, кардинально вплинути на ситуацію на місцевому рівні неможливо. Ціни диктують «нагорі» монополісти–оптовики, які встановлюють свої правила на ринку. За словами директора Державного виробничого торгового підприємства «Волиньфармпостач» Михайла Півнюка, аптеки нашої області отримують ліки від п’яти найпотужніших оптових компаній. «Дехто вдавався до різких підвищень цін поденно. Навіть були випадки, коли ми в певні дні відмовлялися від закупівель, адже на 20 відсотків було завищення від прогнозованого росту цін», ― пояснював Михайло Півнюк.
Відомо, що за кордоном препарати коштують удвічі–утричі дешевше, аніж в Україні. Кажуть, буває й у 15 разів. Антимонопольний комітет зараз зацікавився встановленням постачальниками економічно необгрунтованих цін на ліки. Але штрафами ситуацію навряд чи вдасться змінити. Потрібно ламати тіньові схеми.
— Тільки стане відомо, що курс валюти «підскочив», як в аптеках уже нові ціни. Але ж ліки завезли раніше, а виготовлені вони ще минулого року. Значить, гріють руки і в роздрібній торгівлі медикаментами, ― припускають пильні покупці.
Однак працівники Держцінінспекції в області порушень в аптечній мережі не виявили. Та й перевірок з початку року було проведено всього дві, і контролювали в основному правильність встановлення торгівельних надбавок, які є регульованими. Приміром, торгівельна надбавка на препарати, закупівельна ціна яких до 100 гривень, становить 25 відсотків, від 500 до 1000 гривень ― 15 відсотків, понад 1000 гривень ― не більше ніж 10 відсотків. Граничних меж надбавок в аптеках не перевищують, однак рівень їх можна було б переглянути, ― пропонує представникам фармбізнесу хоча б тимчасово «зменшити апетит» Держцінінспекція.
Інша пропозиція стосується ширшого використання вітчизняних лікарських засобів замість імпортних. Але й українські фармзаводи будуть змушені підвищувати ціни, оскільки велику частину сировини (до 50 відсотків) для виробництва препаратів вони купують за кордоном.
Тож відповіді на болюче питання люди досі не отримали. Курс валюти дещо знизився, а ціни, як зазвичай, у бік зменшення не поспішають рухатись. У середу прем’єр‑міністр України Арсеній Яценюк нарешті звернув увагу на цю проблему. Йдеться ж про здоров’я і про великі гроші. Загальний обсяг ринку медичних препаратів ― 4,3 млрд доларів, українці витрачають 50 млрд гривень на ліки. Глава уряду вимагав забезпечити прозорість тендерів, провести перевірки реалізації медикаментів у лікувальних закладах, де керівники є власниками аптек, урегулювати процес ціноутворення. Тепер головне, щоб ці доручення не залишилися добрими намірами.