Побувати за океаном я змогла як переможець конкурсного відбору та учасник програми «Відкритий світ», що фінансується конгресом США...
Побувати за океаном я змогла як переможець конкурсного відбору та учасник програми «Відкритий світ», що фінансується конгресом США
Ольга СЕМЕНЮК, головний спеціаліст–юрист обласного управління охорони здоров’я
Ми відвідали Вашингтон та столицю штату Міссісіпі ― Джексон, упродовж 10 днів спілкувалися, вивчали досвід, зокрема і в сфері охорони здоров’я. Я мала змогу побувати у медичному центрі університету, де була проведена перша у світі трансплантація серця та легенів, в Асоціації первинної медичної допомоги штату Міссісіпі, клініці для бідних ім. Мелорі, знайомилася із сучасними технологіями, мала зустріч із сенатором, який працює у комітеті охорони здоров’я та соціального захисту. У штаті діє 21 громадський центр здоров’я, де надають безкоштовну первинну медичну допомогу особам, які не застраховані. Стаціонарне лікування їм надає один великий медичний центр, який фінансують з бюджету штату та федерального бюджету. Однак позов до суду за неналежну якість допомоги пацієнти цього центру подати не можуть. Щорічно уряд США виділяє на медицину 2,6 трильйона доларів, тому американці шукають шляхи економії, запроваджують страхову медицину для всіх, телемедицину, що скоротить витрати на доставку пацієнта з віддалених районів, прискорить процес діагностики та лікування. У США функціонує дві федеральні програми страхової медицини. Пенсіонери за віком та малозабезпечені отримують від держави медичну страховку, яка покриває більшість медичних послуг. Рівень медичного забезпечення залежить від соціального статусу особи: більше платиш, більша ціна страхового полісу ― ширший обсяг послуг. Загальна страховка включає амбулаторну діагностику, скринінги, щеплення, прийом спеціалістів, ортопедичне обладнання, деякі ліки, стаціонарне лікування. Але допомогу нефролога, психіатра, стоматолога, офтальмолога можна отримати, лише маючи додаткові медичні страховки. Американці страхують своє здоров’я по–різному, в середньому працююча особа ― на 300 ― 500 доларів на місяць. Якщо особа не підпадає під федеральну програму обов’язкового страхування та не має страховки, яку оплачує держава, то медичний заклад їм відмовляє у допомозі або ж лікує за свій рахунок, а потім через колекторські компанії та суд стягує борги з пацієнта. Це обтяжує медиків, тому вони часто відмовляються безкоштовно приймати пацієнтів. І реформа охорони здоров’я у США передбачає, щоб були застраховані всі громадяни. Якщо роботодавець не страхує здоров’я працівника, то він сам має це зробити. Коли ж не придбає поліс, то його штрафуватимуть. Також уряд планує накладати штрафи на лікарні за вторинну госпіталізацію особи протягом місяця незалежно від діагнозу, адже це свідчить про неналежну якість надання медичних послуг. У рамках реформи збільшили страховий поліс тим, кому за 50 років, хто часто хворіє. Молодь платить в середньому 60 доларів на місяць. Але молоді люди можуть залишатися на страховому полісі батьків до 26 років. Виклик «швидкої допомоги» дуже дорогий. Наприклад, до хворого з приступом астми виїзд обходиться у 3 тисячі доларів. 80 відсотків покриває страховка, а 20 необхідно сплачувати пацієнту. Вакцинація є обов’язковою для дітей. А от новонароджених медики вдома не відвідують і не йдуть до них на виклики. Дільничного підходу там немає. Лікарі не обтяжені документальною роботою. Заповнення анкет, бланків, вимірювання тиску та інше здійснює технічний персонал. Ліки в аптеках переважно продають тільки за наявності рецепта. Річний дохід лікаря в штаті становить 150 ― 180 тисяч доларів.