Матерів загиблих у час революції героїв вшанували під час фестивалю «Вишиті обереги єднання»...
Матерів загиблих у час революції героїв вшанували під час фестивалю «Вишиті обереги єднання». Свято вишитих рушників організував заслужений діяч мистецтв Віталій Іваницький та арт-шоу «Ідея»
Ярослава ТИМОЩУК
Сотні лучан прийшли на Театральний майдан у Луцьку, аби пом’янути волинян, що віддали життя за Україну, та подякувати жінкам, які виховали героїв. На День матері сюди приїхали неньки п’яти волинян із Небесної сотні: мешканка Нововолинська Марія Байдовська, Світлана Гриневич із села Деревок Любешівського району, лучанка Єлизавета Мойсей, Ірина Тарасюк із села Залісоче Ківерцівського району та жителька села Голишів Луцького району Меланія Хом’як (усі — на фото). Полеглих активістів вшанували хвилиною мовчання, після чого матері поділилися спогадами про своїх мужніх синів. Пані Світлана згадує: — Вишивала Едуардові рушник на довгу і щасливу долю, – жінка втирає сльози. – Але синове життя обірвалося в 28 років. Мама Василя Мойсея Єлизавета благословляла свого нащадка на щасливе повернення додому, дізнавшись, що він зібрався на Майдан. — Мій син любив життя, мандри, Україну, – розповідає жінка. – Мріяв тут одружитися і виховати дітей. Хотів повінчатися в соборі, як старший брат Роман. Обіцяла влаштувати Василеві пишне весілля. А вийшло так, що в тому ж храмі його проводили в останню дорогу. 26 березня Василеві посмертно присвоїли звання Почесного громадянина Луцька. Хлопці стали героями для всієї України і світу. Іменем Сергія Байдовського хочуть назвати Соснинську школу, де навчався юнак. У пам’яті рідних і друзів він залишиться добрим, товариським, завжди готовим допомогти. Про Едуарда Гриневича розповідають: був переконаним націоналістом, рішучим і безстрашним хлопцем. Боровся на барикадах до останнього подиху. 21–річний Іван Тарасюк був єдиним сином у батьків. Після закінчення медичного коледжу служив в армії. Грав за футбольний клуб «Олика». Загинув від кулі снайпера на вулиці Інститутській. 55–річного Віктора Хом’яка знають як скромного чоловіка та доброго батька. На Майдан поїхав за покликом серця, побачивши, як «Беркут» б’є студентів. Його тіло знайшли на Майдані Незалежності 27 січня. Матерям загиблих подарували диски з документальними фільмами про Небесну сотню, які створили працівники Волинської телерадіокомпанії. Представники влади вручили жінкам вишиті рушники, а священики – іконки. Народний артист України Павло Дворський виконав пісню на слова Богдана Пісного, присвячену їхнім синам — «Ангели Майдану». До стіни героїв Небесної сотні поклали квіти. У небо випустили жовто–блакитні повітряні кульки – за кількістю років, які судилося прожити кожному Герою України.
«Ангели Майдану»
Слова Богдана ПІСНОГО Музика Павла ДВОРСЬКОГО
І Горить свіча і пам’яті сльоза додолу з неї краплями стікає. Земля ридає, плачуть небеса – Майдан героїв з почестю ховає. Їх взяв Господь, щоб ангелом в раю В його садах довічно проживати. Вони завжди залишаться в строю, Про них народ пісні буде співати.
Приспів (двічі): Небесна сотня білих журавлів, душа яких летить під небесами. Ніхто із вас вмирати не хотів, Хай вічна пам’ять лишиться за вами. ІІ Сьогодні туга душу розпина, Багато з вас в коханні не признались. Надворі скоро втішиться весна. Чому ж її ви, хлопці, не діждались?
Приспів: (двічі) ІІІ Горить свіча і пам’яті сльоза додолу з неї краплями стікає. Земля ридає, плачуть небеса – Героїв Україна пам’ятає.
