28-річний солдат Віталій Ліщук із села Зоря Володимир-Волинського району належав до тих, хто не ховається за спинами інших...
28-річний солдат Віталій Ліщук із села Зоря Володимир-Волинського району належав до тих, хто не ховається за спинами інших...
Алла ЛІСОВА
А ще – надзвичайно дорожив дружбою. Його надійне плече постійно відчували побратими Олег Бойко та Вадим Троцюк, з якими пішов в армію добровольцем. За словами сільського голови Олександра Косорука, у той страшний четвер, коли Віталій потрапив до списку безвісти зниклих, Вадим перебував за 2 – 3 кілометри від нього, на блокпосту… Шкода, що найближчі товариші не були поруч з Віталієм, коли його проводжали в останню земну дорогу родичі, знайомі і просто небайдужі земляки. Віталій жив лише з мамою (сестри мають сім’ї і мешкають окремо), тому вся домашня чоловіча робота лягла на його юнацькі плечі. Хлопця поважали та любили в селі за врівноважений характер, готовність прийти на допомогу, особливо старшим людям. Відповідально виконував усі завдання у сільськогосподарській фірмі «Аіс – Агро». Тепло відгукувався про нього й настоятель місцевої церкви Івана Богослова отець Віталій Іванів. Хлопець був безвідмовним і безкорисливим – таких у наш час небагато. Кажуть, Господь забирає до себе найкращих. І факти щоразу підтверджують, що це справді так…
