Столичні ветерани-пожежники дотепер згадують про операцію, яку вони виконували за дорученням 76-річного генерала, двічі героя “діда Сидора” (так називали прославленого партизана Сидора Артемовича Ковпака), який у 1963 році перебував на посаді заступника голови Президії тодішньої Верховної Ради України...
Столичні ветерани-пожежники дотепер згадують про операцію, яку вони виконували за дорученням 76-річного генерала, двічі героя “діда Сидора” (так називали прославленого партизана Сидора Артемовича Ковпака), який у 1963 році перебував на посаді заступника голови Президії тодішньої Верховної Ради України. Верховна Рада УРСР функціонувала не на постійній основі, як тепер, — депутати збиралися двічі на рік, щоб одностайно проголосувати за черговий бюджет республіки, ухвалити за дорученням ЦК якісь “доленосні” постанови. А потім —”бурхливі оплески, що переходили в овацію”. “Всі встають” і йдуть ... до буфету. А в період між сесіями всім депутатським корпусом заправляла Президія Верховної Ради. І ось заступника голови парламенту “діда Сидора” дістали ... гави, що в парку навпроти. Ну такий зчиняли вереск — працювати двічі герою було неможливо. І тоді він “натиснув” на керівництво МВС, щоб розігнали тих клятих ворон. Ті взяли “під козирок”. Спустили директиву нижче. Зрештою, виконувати примхи героя-партизана випало майору П.Бойку, начальнику СВПЧ-1 по охороні Печерського району Києва. Майору спускати директиву було нікуди і він віддав наказ: “Операцію “Гайвороння” розпочати!”. І — почалося! Протягом кількох ранніх ранків поспіль пожежні авто з бойовими обслугами на великій швидкості вискакували з воріт, тримаючи курс на паркові алеї. Технологія руйнування гнізд передбачала два етапи. На першому — автомобілі встановлювалися на гідранти й потужні струмені води від лафетних стволів спрямовувалися на гнізда, розташовані в кронах дерев на 20—25-метровій висоті. Вода подавалася під високим тиском, але все одно кожне дерево довелось опрацьовувати 5—10 хвилин. Години через дві роботи всі доріжки “президентського” парку були вкриті грязюкою із пташиного посліду. На другому етапі пожежники висували триколінні драбини й баграми доводили справу до кінця, не залишаючи від гнізд ні гілочки. Можете уявити, який рейвах зчинився тоді на дніпрових кручах. І ось відповідальне завдання виконано: з “гав-парком”, з порушниками спокою керівників Президії, покінчили. Чи сказав після цього Сидір Артемович свою знамениту фразу про жабу, яка “ цицьку дала”, чи обійшовся коротшою — “докаркались” — історія замовчує. Зате достовірно відомо інше: гави не пробачили пожежникам такої наруги. Щоразу, коли червоні авто виїжджали на виклик із воріт депо, їх супроводжували сотні розлючених птахів, додаючи до сирен такий потужний вереск, що апарат Верховної Ради зачиняв кватирки й затуляв вуха долонями. Олег ВОЛОДИМИРОВ, учасник операції “Гайвороння”.
