Які думки у вас викликає сьогоднішній Майдан у Києві?..
Які думки у вас викликає сьогоднішній Майдан у Києві?
Анатолій ГРИЦЕНКО, екс–міністр оборони, лідер партії «Громадянська позиція» (м. Київ): — Сьогодні на Майдані перебувають зовсім не ті люди, що півроку тому. Це не той Майдан, який надихав і заряджав енергією. Нині час не для мітингів, а для захисту держави, або для її активної підтримки кожного на своєму робочому місці.
Вахтанг КІПІАНІ, журналіст (м. Київ): — Доволі часто буваю на Майдані. Це місце викликає почуття щемливі і гіркі водночас. Зараз у центрі Києва залишилося від сили чоловік 40—50. Вони мають право висувати свої вимоги, але для цього не потрібен Майдан, достатньо стати громадською організацією. Тому, чесно кажучи, я не розумію, чому ці люди там стоять, адже вони вже не вирішують жодних проблем. Як на мене, це просто невміння поставити крапку в історії, яка закінчилася. А чоловіки в бронежилетах і взагалі викликають огиду. Вони переплутали час і місце. Хочуть бути воїнами — хай вирушають на Схід.
Володимир ОЛІЙНИК, народний депутат України, фракція Партії регіонів (м. Київ): — Ті, хто закликав людей на Майдан, мають тепер переконати піти з нього. Але спершу їх потрібно вислухати, дізнатися, чого вони хочуть, чому досі там живуть. Якщо це робиться заради якоїсь вищої мети — її варто реалізувати. Якщо через те, що нікуди їхати або треба вирішити особисті проблеми, — інша справа. В кожному випадку треба розбиратися окремо.
Василь КУШНІР, голова Волинського Братства вояків ОУН і УПА (м. Луцьк): — Мені здається, що Майдан уже відіграв свою історичну роль. Зараз серед тих, хто залишився на Майдані, чимало асоціальних елементів. Чому їх мають годувати кияни? Якщо президент усе-таки підпише указ про розпуск Верховної Ради, то з центру Києва можна сміливо прибирати всі намети.
Євген КОМАРОВСЬКИЙ, лікар–педіатр, телеведучий (м. Київ): — Сьогоднішній Майдан у мене асоціюється з висловом Михайла Жванецького: «Ремонт не можна закінчити, його можна лише припинити». Треба розрізняти «майдан» як громадський рух і «майдан» як збір конкретних людей на площі. Перше має бути узаконене політично і юридично, а друге повинно випливати з першого. І не інакше.
Олександр ДУРМАНЕНКО, доцент кафедри соціології та соціальної роботи Інституту соціальних наук Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки (м. Луцьк): — Їздив на Майдан узимку, рівно через тиждень після кривавих подій. Тоді центр столиці був величним, уквітчаним та задимленим пантеоном. До нього йшли люди, щоб віддати шану загиблим героям. А нещодавній візит до столиці залишив неприємне враження. Майдан перетворився на місце для фотографування, продажу сувенірів, став прихистком людей, яким нікуди піти, з повсюдними кошиками для пожертв. Сьогодні це будь–що, але тільки не те Серце України, з якого розпочалися справжні зміни. Бліц–опитування провели Леся БОНДАРУК і Тамара ТРОФИМЧУК.
