10 ДНІВ ПОГОЛОДУЄШ — НА 10 ЛІТ ПОМОЛОДШАЄШ

Таку формулу здоров’я рекомендує Євген Костянтинович Зубенко (на фото), заступник голови Ківерцівської райдержадміністрації, коли колеги і знайомі, з якими ходить у гори, дивуються його витривалості. Чоловік передпенсійного віку дає фори молодим...

Галина СВІТЛІКОВСЬКА

КНИГА ПОЛЯ БРЕГГА ПОТРАПИЛА ДО РУК НЕ ВИПАДКОВО
— Мої батьки прожили по 86 років, ніколи не були в лікарнях, багато трудилися. Тож гени я мав успадкувати добрі. І коли після 40 стало турбувати серце, я задумався: в чому причина? Прийшов до висновку, що найбільше шкодять здоров’ю переїдання та нервова перенапруга. Стресів сьогодні уникнути важко. А от робити розвантажувальні дні, відмовляючись у цей час від їжі, — всім доступний метод оздоровлення. Зрештою, наші батьки строго дотримувалися постів — і це було тільки на користь. Але одне діло — розуміти, в чому проблема, і зовсім інше — взятися за її вирішення, — усміхається Євген Костянтинович, згадуючи, як ішов до лікувального голодування.
Після інституту працював зоотехніком, жив у батьківській хаті в Чемерині, тримали велике господарство. Домашнє молоко, масло, сир, сметана, свинина, птиця… Щодня на столі дуже поживна, калорійна їжа, багата на холестерин. А фізичних навантажень, особливо як перейшов на роботу в районне управління сільського господарства, стало менше, натомість почастішали стресові ситуації. От серцево–судинна система і дала збій.
— Спати міг лише на спині, бо коли повертався на бік, у грудях так стискало, що тіло підлітало догори. Пам’ятаю, прийшов на Великдень до брата в гості. Дітвора біжить назустріч, хлопчаки з розгону плигають, виснуть на шиї, на спині, як звикли змалечку. А мені в очах почорніло, чую — кудись провалююся, єдине врізалося у пам’ять: перед очима образ Ісуса Христа, і я прошу в Нього допомоги. Коли прийшов до тями — зрозумів, що життя може обірватися будь-якої миті. Помолився після того і вирішив, що треба змінювати свої пріоритети. Але з чого почати? Якось їхав автомобілем — стара бабуня спиняє. Питаю: «Куди вас підвезти?». А вона: «Я скажу тобі, де стати». Доїхали до центру міста, біля книжкової розкладки старенька попросила зупинитися, відкрити їй двері. Коли виходив із машини, подивився на прилавок із книжками і відразу в очі впала назва на обкладинці «Чудо голодування». Я взяв до рук книжку, почав гортати — і навіть не побачив, де поділася та стара жінка, — розповідає Євген Зубенко, як відбулося його перше знайомство з теорією Поля Брегга.
Кажуть, у житті нема нічого випадкового. Ту бабусю Євген Костянтинович досі згадує. Поки їхали, вона навчала, як убезпечити себе в дорозі.
— Як вирушаєш у поїздку, промов: «Бог — попереду, я — позаду, ангели — по боках. Божа Матір, зустрінь вдома на порозі». Господь і допоможе вберегтися від біди, — радила, дякуючи, що не проїхав повз немічну стару, як інші.
Історія видається трохи містичною, але вона мала гарне продовження.

ГОЛОД — НЕ ТІТКА, А МАТИ РІДНА
Проштудіювавши вдома книгу Поля Брегга про лікування голодуванням, пан Євген почав «вербувати» собі в союзники дружину.
— Сини на той час жили у Києві, тож можна було «зачинити кухню на замок». Удвох усе робити легше. А дружина дуже страждала від головного болю, пила анальгін по 6 таблеток на день. Запаслися ми дистильованою водою, поміряли тиск, щоб можна було потім порівняти показники, повечеряли компотом із сухофруктів — і з наступного ранку увійшли в голодування. Тамара протрималася без їжі 10 діб, я — 7. Найважчим для мене був третій день, усе боліло. Перетерпів, а наступного ранку — як на світ народився, нічого не турбувало, відчув таку легкість у тілі, що літати хотілося. І дружина була задоволена, позбулася головного болю і 8 кілограмів, — згадує наш співрозмовник.
Через п’ять голодних днів із здивуванням зауважив уночі, що можна спати на боку — і серце не бастує. Сни снилися красиві, радісні, прокидався бадьорим, свіжим, сповненим сил. Через 7 днів поміряв артеріальний тиск — як у космонавта, хоча перед тим лікарі ставили діагноз: гіпертонія. З того часу Євген Костянтинович уже 12 років практикує голодування, як метод оздоровлення, й іншим радить наслідувати його приклад:
— Буває, простуджуся чи грип підчеплю, три дні побуду без їжі — і все проходить. І серцево–судинну систему в такий спосіб лікую: голодую, обливаюся холодною водою, роблю зарядку з гантелями, взимку на лижах на дачу добираюся. Колись як притисло, то лікарі рекомендували оформити інвалідність. А я не погодився, сказав собі: треба відновлювати здоров’я, а не записуватися в інваліди.
У Ківерцях Зубенка тепер знають як активного прихильника гірського туризму, запрошують його в якості інструктора, коли організовують колективні поїздки в Карпати. Євген Костянтинович знає всі маршрути, адже нема вершини, яку б він не підкорив. І взимку, і влітку любить вихідні проводити у горах. Друзі й знайомі охоче складають компанію. Наплічник, що важить до 30 кілограмів, пан Євген несе заввиграшки, встигає під час сходження ще й гриби та ягоди збирати.
А ще Євген Костянтинович — незмінний учасник художньої самодіяльності, понад 10 років у складі ансамблю «Барвінок» районного Будинку культури. Двічі на тиждень — репетиції, виїзди з концертами. Поміж тим встигає після роботи порядкувати в садку і на городі, доглядати живність.
— На десятий день голодування можу косити чи виконувати якусь іншу роботу. Організм омолоджується, звільняється від усього шкідливого і хвороби відступають. Моя знайома Лідія Власюк мала проблеми з хребтом, ногу віднімало. За моєю порадою 10 днів поголодувала. А потім їй дали путівку в санаторій. Поїхала, там лікарі почали обстежувати й здивувалися: «У вас нема тієї патології, яка вказана у виписці, наче не ваш рентгензнімок». І від інших людей, які лікувалися голодом, чув добрі відгуки. Головне, правильно виходити з голодування, — застерігає Євген Зубенко.
За 10 днів без їжі чоловік випиває до 10 літрів дистильованої води. Навіть якщо не хочеться, потрібно пити. На 11 день дозволяє собі розведений водою домашній томатний сік без солі, дольку апельсина, жменю поп-корну із кукурудзи, вирощеної на своєму городі. Наступного дня — легкий салатик, заправлений соком лимона, овочевий супчик. Вимоги Брегга щодо здорового природного харчування Зубенкам виконувати легко, екологічно чиста продукція у них — із власного городу.
І настанову про важливість фізичної активності Євген Костянтинович теж перевірив на собі. У школі, в армії, в інституті був спортсменом, не хворів. Коли почав вести малорухливий спосіб життя — з’явилися недуги. То ж чоловік взявся відновлювати фізичну форму, а заодно й здоров’я. І зусилля окупилися гарним самопочуттям, бадьорим настроєм, енергійністю.