БРАТИ НАШІ МЕНШІ: БІЛКА ОБРАЛА ВОЛЮ
В інформації "Собаче життя при дорозі" у добірці за 13 березня ми розповіли про загадкову собачу будку при трасі, у якій когось чекає симпатичний песик. Читачі підказали номер телефону лучанина, який може прояснити цю "собачу" історію...
В інформації "Собаче життя при дорозі" у добірці за 13 березня ми розповіли про загадкову собачу будку при трасі, у якій когось чекає симпатичний песик. Читачі підказали номер телефону лучанина, який може прояснити цю "собачу" історію, бо, власне, він і спорудив край шляху це собаче житло.
Як розповів Петро Євграфович Марчук, він щодня проїжджає цією трасою, оскільки працює в Торчині. Торік у дачному масиві, вочевидь, ощенилася сучка, бо цілий виводок бігав біля траси. Потім залишилося одне цуценя, яке Петро Євграфович для себе назвав Білкою. Від минулого літа щодня бачив Білку, яка бігала від Шепеля вздовж траси. Іноді підгодовував її, думав, що живе собача у дачному масиві. Та коли настали холоди, помітив, що Білка зробила собі таке-сяке кубло в кущах поближче до траси. Постелив їй туди сіна. А коли вдарили морози, сіно не рятувало, тваринка від холоду навіть їсти не хотіла.
Забрав у котельню столярного цеху, де працює, але Білка тяжко засумувала за вільним життям понад трасою. Отоді й зробив їй буду. Відтоді Білка ще здалеку впізнає "буса" Петра Євграфовича. Тепер її підгодовують й інші водії. "Забрав би її додому, але там уже є троє чотириногих друзів. Втім, я ще подумаю",- каже чоловік.
Як розповів Петро Євграфович Марчук, він щодня проїжджає цією трасою, оскільки працює в Торчині. Торік у дачному масиві, вочевидь, ощенилася сучка, бо цілий виводок бігав біля траси. Потім залишилося одне цуценя, яке Петро Євграфович для себе назвав Білкою. Від минулого літа щодня бачив Білку, яка бігала від Шепеля вздовж траси. Іноді підгодовував її, думав, що живе собача у дачному масиві. Та коли настали холоди, помітив, що Білка зробила собі таке-сяке кубло в кущах поближче до траси. Постелив їй туди сіна. А коли вдарили морози, сіно не рятувало, тваринка від холоду навіть їсти не хотіла.
Забрав у котельню столярного цеху, де працює, але Білка тяжко засумувала за вільним життям понад трасою. Отоді й зробив їй буду. Відтоді Білка ще здалеку впізнає "буса" Петра Євграфовича. Тепер її підгодовують й інші водії. "Забрав би її додому, але там уже є троє чотириногих друзів. Втім, я ще подумаю",- каже чоловік.