ЧИТАЧ НЕБАЙДУЖИЙ: невже так складно навести порядок?
Колись у нашому селі побутувала приказка: «З-за вугла мішком прибитий». Так казали про тих, хто поводився дивакувато, не вписувався у загальні норми моралі. Коли спостерігаю, як відправляються маршрутки з Луцької автостанції № 1 (а їжджу я до батьків щоп’ятниці), то цю приказку кортить застосувати і до пасажирів, і до диспетчерів, і, відповідно, до керівництва...
Колись у нашому селі побутувала приказка: «З-за вугла мішком прибитий». Так казали про тих, хто поводився дивакувато, не вписувався у загальні норми моралі. Коли спостерігаю, як відправляються маршрутки з Луцької автостанції № 1 (а їжджу я до батьків щоп’ятниці), то цю приказку кортить застосувати і до пасажирів, і до диспетчерів, і, відповідно, до керівництва.
Пасажири прагнуть зекономити на станційному зборі понад 2 гривні й не беруть квитків. Диспетчер, яка відповідає за посадку, виганяє їх із салону, частенько у грубій формі, яка межує із хамством. Зрештою, безбілетники йдуть «за вугол» автостанції, де їх успішно підбирає водій, який ніяк не зацікавлений, щоб люди брали квитки в касі. Не зацікавлений у цьому і пасажир, бо ж водієві дає на 2 гривні менше. Кажуть, що водії щось там платять і диспетчерам, щоб не були «такими принциповими», але я того не бачив, то й стверджувати не буду. Незаперечно одне: безбілетних пасажирів у нас переважна більшість, і нікого це не обходить. Невже так складно навести у цій сфері порядок? Я був на заробітках у Польщі, Білорусі, Німеччині, там усі платять за проїзд і отримують натомість квитки. А як обліковують виручку в нас — не відомо, бо ж нема ніякого контролю, але, мабуть, такий безлад усім вигідний, обурюється наш читач із Каменя–Каширського Олександр Іванович, який прізвища свого просив не називати.
