Дамба Хрінниківського водосховища протікає у п’яти місцях...
Дамба Хрінниківського водосховища, що в Демидівському районі на Рівненщині, протікає у п’яти місцях. Це помітили ще два роки тому, проте досі не можуть випросити грошей для її ремонту. А затягувати з ним небезпечно. Якщо прорве одну з найпотужніших гребель краю, вся низина вздовж Стиру опиниться під водою. Вона може затопити не лише ближні села Рівненської і Волинської областей, а навіть Луцьк, зокрема його історичну частину, що близько річки
Левко ЗАБРІДНИЙ
Проектно–кошторисну документацію на ремонт бетонного водоскиду виготовили ще торік. Підрахували, що потрібно 2,5 млн гривень для двох черг. Перша буде дорожча — 1,6 млн. У районному бюджеті таких грошей немає, тому допомоги попросили в області. Там пообіцяли, що суму знайдуть. — З цього приводу зустрічався із заступником голови Волинської обласної ради Ігорем Гузем, — розповідає очільник представницького органу Рівненщини Михайло Кириллов. — Через прорив дамби Хрінниківського водосховища найбільше постраждають наші сусіди–волиняни, відтак зійшлися на думці, що фінансуватимемо її ремонт разом. Кошти виділимо вже цього року. В обласному бюджеті їх достатньо. Хрінниківське водосховище побудували у 50–х. Востаннє дамбу на ньому лагодили майже два десятиліття тому. Відтоді були лише незначні поточні ремонти. Останнім часом у районі почали помічати, що вона руйнується. Замовили експертизу, яка показала, що у бетонному водоскиді утворилося п’ять свищів, тобто пробоїн, що пропускають воду. Діри різного розміру, проте їх потрібно негайно залатати, щоб не збільшувалися. — Дамба міцна, — стверджує спеціаліст із питань цивільного захисту Демидівської райдержадміністрації Василь Бурець. — Нинішній рік, на відміну від минулого, маловодний і великого навантаження на споруду немає. Якщо так буде щосезону, гребля протримається ще кільканадцять років, але сильні повені пришвидшать руйнування. Її потрібно впорядкувати — не тому, що вже критична ситуація, а для того, аби попередити аварію. Зрештою, якщо дамба пропускатиме воду, це негативно впливатиме і на рекреацію на водосховищі, і на риболовлю, і на роботу ГЕС. Якщо ж ремонт відкласти і греблю таки прорве, найбільше постраждає Волинь, де села у низовині. Вода може дійти навіть до старої частини Луцька. У нас підтопить лише поля та, ймовірно, зо шість сіл Демидівського і Млинівського районів, які розташовані нижче по течії Стира. Втім, усі будинки побудовані на горбах, тож стихія їх не повинна дістати. Гребля Хрінниківського водосховища має 600 метрів. Із них 120 — бетонний водоскид, а решта — земляний насип, який, кажуть експерти, міцний і ремонту не потребує. Як і міст над дамбою. Наскільки довго доведеться лагодити бетонну конструкцію, скажуть фахівці фірми, що виконуватиме роботи. А визначать її через тендер. Зазвичай така процедура триває кілька місяців. Отож, швидше за все, цього року ремонтувати греблю на Хрінниківському водосховищі ніхто не буде.
