Коли я заходила у міні–маркет в одному із двориків на проспекті Відродження в Луцьку, за мною прошмигнув кіт, який перед тим сидів біля входу, уважно оцінюючи кожного потенційного покупця...
Коли я заходила у міні–маркет в одному із двориків на проспекті Відродження в Луцьку, за мною прошмигнув кіт, який перед тим сидів біля входу, уважно оцінюючи кожного потенційного покупця... — О, нарешті з’явилася хазяйка цього злодія! — радісним криком зустріла мене «служителька» прилавка. Оскільки покупців у магазині, окрім мене, жодного, значить, претензії адресовані мені. — Але у мене ніколи не було і нема кота! — намагаюся пояснити продавчині. І тоді вона мені розповіла таку історію. Цей кіт щоденно «чергує» біля магазину, непомітно пробирається разом із покупцями і краде з останнього стелажа, де розміщені корми для тварин, упаковку свого улюбленого корму. Зізнатися, я спочатку не повірила, адже упаковочки герметично закупорені й навіть руками розірвати їх непросто. Тому пообіцяла продавчині, що заплачу за експеримент, аби на власні очі побачити, як працює злодюжка. Перш ніж обрати собі вечерю, кіт ретельно принюхався, схопив упаковку і прожогом вискочив на вулицю. Розірвати її зубами й кігтями виявилося нескладно. Трапезуючи, він уважно стежив, щоб ніхто не відібрав здобич. А за експеримент мені довелося заплатити 8.50. Курйозну історію розповіла Одарка Нєтопеж.
