СИЛЬНІ ДУХОМ: «З днем народження, вояче! Миру всім нам!»

Ніколи не думала, що з таких слів доведеться розпочинати вітальну промову для когось зі своїх рідних чи друзів... Та нинішня ситуація в країні внесла свої корективи. Цьогоріч Сергія, одного з трьох однокласників, які народилися в один день, вітала під страшенний гул військової техніки. З жахом подумала, що то їх якраз обстрілюють, та, дякувати Богові, хлопців лише перевозили з одного блокпоста на інший.
— Знаєш, навіть найзапеклішому ворогові не побажав би святкувати день народження на війні. Стоїш у наряді зі зброєю в руках замість торта зі свічками. Чуєш автоматну чергу замість салютів і феєрверків. У такі моменти по–іншому починаєш ставитися до кожного прожитого дня, — відповідає на моє вітання Сергій, якого напередодні 26–ліття забрали в Сумську область охороняти кордон. — От переможемо ворога, запанує мир і спокій в Україні, повернуся додому. Знайду свою другу половинку, одружимося, народимо сина–козака й донечку–сонечко. Тоді–то буду знати, що недаремно Бог подарував мені життя.
А ввечері хлопці влаштували для іменинника справжнє свято–сюрприз. Зварили картоплі, наловили риби. Хто що мав, те й на стіл поклав. Не забули вояки й про подарунки, скромні, але від щирого серця. Навіть баян десь роздобули.
— Війна війною, та радіти життю треба. Це ми з хлопцями тут добре зрозуміли. У мене був незвичайний день народження, та сподіваюся, що більше ніколи не буду в таких умовах його святкувати, — повідав наступного дня Сергій нашій журналістці Анні Карась.