Вже й не дроти, а нотний стан душі,
Не ластівки, а незбагненні ноти...
Вже й не дроти, а нотний стан душі, Не ластівки, а незбагненні ноти... Навіщо ти мій біль розворушив, А сам розтанув десь за поворотом, За віражами долі, за роками… Я хочу в вирій! Разом з ластівками…
