Особливості національного бізнесу на польсько-українському кордоні
Інформацію про те, що з 1-ого квітня одна особа зможе провезти до Польщі за місяць тільки одну пляшку спиртного і один блок цигарок, Марія Іванівна, молода українська вчителька, мама двох дітей, сприйняла з посмішкою: “Знайшли чим налякати. Якби було тільки за нормою – то в Польщу ніхто взагалі б не їздив…”
“ЦЕ – ПРОВОКАЦІЯ!” Дрібна нелегальна торгівля на українсько-польському прикордонні дає можливість утримувати свої сім’ї тисячам волинян, які живуть у селах і містах неподалік кордону. Є сім’ї, де «човниками» працюють практично усі дорослі члени родини, оскільки іншої роботи знайти просто ніде. Спирт, цигарки і бензин – ось товар, який можна в Україні купити дешевше, а у Польщі продати дорожче. Хоч завжди супутником такого бізнесу є страх і приниження… Першого квітня виповнюється рівно півроку, як Польща ввела візовий режим з Україною. Що ж змінилося після цього у прикордонній торгівлі? По суті, нічого. За винятком того, що торговцям додалось клопотів і витрат, щоб з’їздити у Луцьк за «безкоштовною» візою. Люди витрачаються не тільки на дорогу, а й платять по 60-70 гривень за місце у черзі за візою. Інтенсивність торгівлі на кордоні протягом цих місяців впала. Та це пов’язано не з введенням віз, а в основному з тим, що польські митники стали більш прискіпливі і жорсткі. Поляки, схоже, обрали тактику поступового затягування гайок, щоб з наближенням дня вступу їхньої країни в ЄС східний кордон прикривався усе надійніше. В українських ЗМІ одне за одним почали з’являтись повідомлення, що українців пускатимуть до Польщі лише після того, як вони заповнять міграційну карту, де фіксуватиметься дата в’їзду і виїзду з країни. Також нібито зменшиться норма перевезення алкоголю і тютюну – одна особа зможе провезти до Польщі за місяць тільки одну пляшку спиртного і один блок цигарок. Однак Консул Генерального Консульства Польщі в Луцьку Анджей Парадовскі нас категорично запевнив, що ця інформація не відповідає дійсності і назвав ці чутки чиєюсь провокацією напередодні візиту в Україну їхнього президента Александра Кваснєвського і відкриття року Польщі в Україні. Мовляв, заспокойте читачів: ніяких вказівок з Варшави консульство з цього приводу не отримувало. ЧОРНА ЮСТЯ – ГРОЗА «СПИРТОВОЗІВ» …Сталося так, що цю “провокаційну” новину саме передавали по радіо, коли ми були у товаристві “човників” (а це колишні і теперішні учителі та колгоспники). – Знайшли чим налякати. Якби возили тільки за нормою, то в Польщу ніхто взагалі б не їздив, – посміхнулася Марія Іванівна, педагогічний стаж якої дорівнює контрабандному (прийшла працювати в школу, коли саме по півроку затримували зарплату). Інші пояснили своє байдуже ставлення до будь-яких можливих змін у правилах перетину кордону так: по-перше, в будь-якому випадку і далі перевозитиметься товару більше, ніж дозволено, а по-друге, – на кордоні все одно багато що залежить від суб’єктивного фактора. Наприклад, існує таке поняття, як “своя зміна”. Це означає, що на очі одним митникам краще не потрапляти (ставляться до своїх обов’язків занадто сумлінно), а з іншими можна домовитись. “Старий Яцик”, “Малий Яцик”, “Луцький зять”, – це все прізвиська поляків, які й вирішують: заробиш ти сьогодні пару доларів чи ні. А гроза волинських спиртовозів – “баба чорнуха Юстя”. Вона входить до бригади спеціальних польських інспекторів (через колір форми їх прозвали “чорною сотнею”), які полюють за “спиртовозами”. Ця інспекторша, кажуть, відзначається особливою прискіпливістю. Потрапити їй до рук означає не просто позбутись всього товару, а й отримати депортацію на рік-два і штраф до 2000 злотих. За які ж гроші так ризикують наші співвітчизники? Були часи, коли через кордон пускали і з 20-25 літрами спирту на, так би мовити, власному горбу. Зараз же непомітно пронести на собі можна 4-5 літрів. На “точці” по цей бік кордону літр спирту можна купити по 1,2 долара, а у Польщі продати за три. Блок цигарок (10 пачок) у нас коштує 9 гривень, а за Бугом за нього дають 26-28 гривень. За “ходку” (в середньому це – 4 літри спирту, 3 блоки цигарок і пляшка горілки) чистими виходить 16 доларів. Мінус п’ять-шість “зелених” на дорогу та хабарі. Залишиться десять “баксів” – половина пенсії пересічної сільської бабусі або майже третина зарплати вчителя. ОДНІ ХОВАЮТЬ – ІНШІ ШУКАЮТЬ Щоб непомітно провезти товар, спиртовики проявляють просто вражаючі чудеса винахідливості. Шиють спеціальні кишені в одязі, включаючи білизну, обмотуються спеціальними поліетиленовими мішечками із спиртом, а інколи в пригоді стає і форма власного тіла. Розповідають, що одна дуже повна жіночка під жировими складками на своєму животі примудрялась провозити більше десяти літрів спирту! І не боялась навіть обшуку знаменитої Юстини. Це й не дивно, адже вона сама не завжди могла намацати заховані пакети. Якось після чергової вдалої поїздки приймала ванну і раптом у воді… сплив літр непоміченого спирту. Для цього бізнесу спеціально пристосовують також автомобілі, виготовляючи навіть подвійні бензобаки: один (менший) – для бензину, другий – для спирту. У такому спецбусі можна заховати до 200 літрів спирту. Зараз, щоправда, професія зварювальника втрачає свою популярність – автомобілістам простіше заробити на перепродажу бензину, аніж спирту. Заправився в Україні, переїхав кордон і злив за майже удвічі дорожчу ціну. Ховають спирт і в автобусах та поїздах. Хто бачив, як жінки “роздягають” салон автобуса під час його руху, щоб заховати спирт, той не скаже, що слабка стать не вміє закручувати гайок. Усі ще, напевно, пам’ятають, резонансну історію із потягом Ковель—Люблін, два вагони якого згоріли через захований у стелі спирт. Під час перевірки один з митників вирішив підсвітити собі запальничкою… Особливо уважними треба бути курцям-“спиртовозам”: через цигарки позаторік отримали опіки хлопці з Володимира-Волинського. ЯК КЛИЧКИ “ПОБИЛИ” ПОЛЬСЬКИХ МИТНИКІВ …Щоб без проблем перетнути український кордон, власнику авто-“спиртовоза” доводиться два-три рази “забути” у своєму паспорті по 10 гривень. А якщо хочеш проїхати без черги, то треба заплатити ще 15 доларів. Кажуть, якось на митницю навідались київські телевізійники і знімали процедуру перетину кордону. На щастя (для перевіряючих), спиртовик, який саме потрапив в об’єктив оператора, проявив “кмітливість” і… не поклав грошей у паспорт. За те, що не підставив, чоловіку пообіцяли, що цілий місяць кордон він перетинатиме безкоштовно. Серед спиртовиків взагалі ходить дуже багато анекдотичних байок про їхнє ж життя. Був час, коли особливою популярністю користувалась історія про братів Кличків. Боксерів нібито не впізнали на польській митниці і загнали їхню “круту” машину на “яму” – місце, де в пошуках спирту ледь не по деталях розбирають авто. Хто-хто, а брати Клички не могли стерпіти такого знущання: “І вийшов Віталій, і так заїхав польському митнику, що той відлетів на десять метрів…” На усі заперечення, що в Німеччину Клички літають, а не їздять, нас на повному серйозі запевнили: “Та мій сусід саме тоді там був”. ЛЮДИ ТРЕТЬОГО СОРТУ У Польщі товар “спиртовози” здають своїм постійним клієнтам. Далі прикордонних Дорогуська і Холма не їдуть. У Холмі, звісно, товар коштує дорожче. Наших “човників”, до речі, пересічні поляки мають за людей третього сорту. Та й що може подумати якась полька, до якої просто на вулиці чіпляється наша жіночка: “Пані, купіть “вудку”. Хоч і серед поляків також є такі, які займаються подібним бізнесом. Часто за вторговані гроші наші громадяни одразу затоварюються у Польщі. Купують сало, цибулю, рибу, ковбасу – вони там дешевші, ніж в Україні. Але ввіз цих продуктів в Україну обмежений і часто можна побачити край дороги викинуті сітки з цибулею та курячими ніжками. Так українці уникають зайвих клопотів на кордоні, якщо бачать, що провезти товар буде неможливо. Василь УЛІЦЬКИЙ, Олександр ЗГОРАНЕЦЬ.
