Курси НБУ $ 39.60 € 42.28

ЧОМУ ХЛОПЦІ НЕ ХОЧУТЬ ЙТИ ДО ВІЙСЬКА?

Надто велика кількість «відмазок» (це при тому, що стає солдатом лише кожен п’ятий призовник) призводить до того, що українська армія продовжує залишатися навіть не робітничо-селянською, а просто селянською за складом солдатів строкової служби...

Про це говорили учасники збору з 9 областей України, який проходив у Луцьку
Понад 12 тисяч юнаків пішли служити до українського війська минулої осені з дев’яти областей, в яких військкомати підпорядковані Західному оперативному командуванню. В тому числі 1250 волинян. Завдання на призов було виконано на 100 відсотків. Ці цифри з гордістю були названі під час інструктивно-методичного збору з питань підготовки та проведення призову громадян України на строкову військову службу. Цього разу до Луцька приїхали обласні військові комісари, голови обласних призовних комісій (а це, як правило, заступники голів облдержадміністрацій), начальники медичних відділень та відділів, які безпосередньо займаються призовом облвійськкоматів з дев’яти областей, які входять до Західного оперативного командування — від Закарпатської до Хмельницької і Вінницької.
Але начальник штабу, перший заступник командувача військами Західного оперативного командування генерал-лейтенант Віктор Тютюнников, виступаючи з доповіддю під час першої частини збору, сказав, що свідомо пропускає 5—6 сторінок, де йшлося про успіхи. Недоліків теж виявилося чимало і вони давні. Хоч план призову і виконується, але в кожній області є райони, які цього зробити неспроможні, і тому іншим доводиться ставати в стрій значно більше, ніж сусідам. Головною ж проблемою було названо надто високу кількість новоспечених вояків, яких повертають медичні комісії вже з військових частин, або ж хвороби виявляються після одного-двох місяців служби. А це і серцево-судинні захворювання, і шлункові, і психічні.
— Як можна не розпізнати, що в людини важко хворе серце чи є виразка шлунка? — задав риторичне питання генерал.
Надто велику кількість новобранців достроково звільняють у запас у зв’язку з народженням дітей у їхніх дружин — отож військкомати свідомо йдуть на порушення закону, бо майбутніх батьків брати до війська не можна. А ось про те, як було, навпаки, виявлено велику кількість фіктивно хворих на виразку шлунка, яким допомогли «захворіти» лікарі, розповів начальник медкомісії ЗОК полковник Сергій Антоненко. Надто велика кількість «відмазок» (це при тому, що стає солдатом лише кожен п’ятий призовник) призводить до того, що українська армія продовжує залишатися навіть не робітничо-селянською, а просто селянською за складом солдатів строкової служби.
Щоправда, як виявилося, наша область ходить по призову в передовиках. Не лише стабільно ставиться в стрій необхідна кількість молодих волинян, але й за повернутих з частин наші військкоматівці майже не червоніють. Якщо в інших областях незаконно призваних по кілька десятків, то з нашої області таких було лише два. Не справилися із завданнями призову Нововолинський міський і Любешівський районний комісаріати. Зате найбільший (і найякісніший) контингент відправили з Ківерцівського, Луцького, Горохівського районів, обласного центру.
Про те, як органи виконавчої влади області взаємодіють із військовиками, йшлося, зокрема, у виступі заступника голови облдержадміністрації Віталія Максим’яка.
— Готуючи наших дітей до армії, ми одночасно повинні дбати про їх здоров’я, пам’ятаючи, що це не просто призовники — це наше майбутнє, — підкреслив у своєму виступі заступник голови обласної ради Василь Струк. Він наголосив на важливості військово-патріотичного виховання, розповів про втілення в життя програми «Молодь Волині», про ту допомогу, яку надають у призові молоді сільські й селищні голови.
Під час практичної частини учасники збору змогли спостерігати за прибуттям до обласного військкомату команди призовників з Луцького району, а потім за тим процесом, який вони проходять вже на збірному пункті комісаріату — як працює комісія професійно-психологічного відбору, медична комісія, як розташовуються призовники, котрі з моменту призову є вже солдатами, в казармі, про їхнє харчування, відправку на службу до військових частин — більшість залишається служити на Волині.
— Найбільше, що мені не подобається в моїй роботі, а працюю я тут вже десять років, — сказала кореспонденту «Волині» психолог облвійськкомату Оксана Приступа, — це зниження загальноосвітнього рівня призовників. Це й увага, логічне мислення, відчувається часто, хай і незначне, але порушення психіки. Часто приховують вживання наркотичних речовин, що виявляють медики. Є й призовники, які намагаються «заховатися» в армії, коли проти них порушена кримінальна справа, ми таких кілька виявили, а двох — уже у військових частинах. Найцікавіше спілкуватися з призовниками з вищою освітою, але таких дуже мало. Не дають об’єктивних соціально-психологічних характеристик, на жаль, наші школи.
Потім учасники збору мали змогу спостерігати, як працює призовна комісія при Ківерцівському райвійськкоматі, яку очолює заступник голови райдержадміністрації Олег Куц (одна з кращих в області), як бесідує з призовником позаштатний психолог військкомату, які вимоги у лікарів до юнаків, що йдуть служити, і навіть як повинні розшукувати тих, хто ухиляється від служби. А цієї весни підуть служити до Збройних сил України 850 молодих волинян. Першу команду відправлять до війська вже 14 квітня.
Володимир ЛИС.
Telegram Channel