Осінь завжди викликає дивне відчуття тлінності і заворожуючої краси. На жаль, не завжди світлі думки, навіяні осінньою позолотою, знаходять гармонію із внутрішнім світом. А так хочеться скинути тягар буденності, по-новому вдихнути повітря, відчути загублене відчуття польоту, безпричинної радості від життя, коли й лягають на папір такі рядки...
Осінь завжди викликає дивне відчуття тлінності і заворожуючої краси. На жаль, не завжди світлі думки, навіяні осінньою позолотою, знаходять гармонію із внутрішнім світом. А так хочеться скинути тягар буденності, по-новому вдихнути повітря, відчути загублене відчуття польоту, безпричинної радості від життя, коли й лягають на папір такі рядки...
Тетяна ЧЕРЕПАРА
Звуки в мені, як музика предивна, Акорди ніжні — краплями дощу, Постукай тихо — я тебе впущу, Мов промінь сонця в сон чарівний. Забуду все, зітру невірний штрих, Аркуш зімну, на стіл покладу новий, Бо відчуваю, — прийде, прийде слово, Й любов прибуде поміж слів отих. Мій день новий, — для тебе народилась, І дощ осінній тепло-весняний, Він, наче ти, один і тільки мій, В краплях його поволі розчинилась. Послухай серце, як воно болить, Час є, й на потяг ми не запізнились, Це серце для тебе забилось, В акордах осені знов музика звучить. с. Новосілки Турійського району.
