ВОНИ ВСЕ ЩЕ ВОЮЮТЬ У СВОЇХ СНАХ…

У «Лісовій пісні» солдатів АТО лікували медики, психологи і сама природа...

Приємно, що саме благодатна земля Шацького поозер’я була обрана місцем проведення реабілітаційних курсів для солдатів АТО. Плеса озер, соснові ліси, атмосфера спокою і тиші значно підсилюють дію методів психокорекційного тренінгу, який у рамках проекту «Зігрій душу» проводився вже для третьої групи військовослужбовців 51-ї окремої механізованої бригади

Мирослава ЦЮП’ЯХ


Дві перші групи (майже 30 чоловік) відпочивали й оздоровлювалися на світязьких базах відпочинку «Гарт» і «Галицький двір», учасників третьої гостинно прийняв санаторій «Лісова пісня» (директор Віктор Карпук). Ідею психологічної й медичної допомоги солдатам почали розвивати волонтери Ковельського центру допомоги бійцям 51–ї ОМБР, підтримали й долучилися до неї психологи і медики, великий фінансовий вклад у її втілення в життя зробив благодійний фонд «Патріоти Волині».
…В очікуванні волонтерів центру, які доїжджали з Ковеля, біля одного з корпусів здравниці стояло до десятка бійців. Молоденькі, ще зовсім діти. Їм би радіти життю, освіту здобувати, з дівчатами зустрічатися. Натомість вони приїхали лікувати душевні травми, бо пережили хто полон, хто катування, хто смерть близьких друзів. Їм нелегко, вони все ще воюють у своїх снах і не можуть жити тим безтурботним життям, яке було до війни.
Автором реабілітаційного проекту для бійців є доцент кафедри практичної психології і безпеки життєдіяльності Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Антоній Мельник. Цього фахівця називають психологом від Бога. Перед тим, як почати лікувати душевні рани солдатів, він побував у зоні проведення АТО. Реальна війна в найстрашніших її проявах, спілкування з військовими — те, що довелося пережити самому, тепер допомагає Антонію Мельнику достукатися до сердець його особливих пацієнтів.
— Різких і помітних змін у свідомості солдатів після психотренінгу ми не очікуємо. Наш проект передбачає тривалу роботу з військовослужбовцями і постійний соціальний, медичний і психологічний супровід. Зараз хочемо допомогти їм вихлюпнути назовні негативні емоції і спрямувати їх не в русло агресії, що досить часто зустрічається, а в позитивні моменти. Є досить тяжкі випадки, деякі бійці пережили справжній шок, відчувають себе зрадженими.
Катерина Силюк, одна з волонтерів, втретє приїхала на психотренінг. Дівчина вже має чималий досвід спілкування з солдатами. Каже, не кожного можна розговорити, деякі вперто не сприймають реабілітаційних заходів і не йдуть на контакт. Але таких одиниці. Решті подобається робота з психологом, і те, що бійці приїжджають похмурими, замкнутими, а додому їдуть світлими, з гарним настроєм, є маленьким спільним успіхом.
У третю групу психотренінгу потрапив і солдат 51–ї бригади із села Прип’ять Василь Бородіч. Це сталося завдяки злагодженим діям шацьких і ковельських волонтерів та Василевого односельця і друга Андрія Карпука (постійно опікується бійцем-напівсиротою). Василеві, який протягом 3 тижнів перебував у російському полоні, важливо було потрапити на реабілітаційні курси, щоб позбутися тяжких споминів, які не дають жити. Після того, як бойовики обстріляли у Дзеркальному український підрозділ, згоріли і техніка, і боєприпаси. Військових, які переховувалися за селом, окупанти взяли в полон. Не катували, лише змушували тяжко працювати, годували рідкою юшкою. Спали полонені просто на бетонній підлозі. У середині вересня був здійснений обмін полоненими, і Василь приїхав додому. Нелюдські умови полону, постійний голод і холод призвели до серйозного погіршення стану здоров’я солдата.
Санаторій гостинно прийняв групу вояків на чолі з їхніми лікарями. Поселили у комфортних, з телевізорами і холодильниками, теплих кімнатах. Зі слів Віктора Карпука, директора здравниці, бійці мали повноцінне безкоштовне харчування і змогли скористатися усіма лікувально–профілактичними послугами закладу. Дні, наповнені змістовними реабілітаційними заходами, душевним спілкуванням, незвичним контактом із природою (солдати навчилися слухати дерева!), промайнули швидко. Хлопців–героїв проводжав увесь санаторій «Лісова пісня», співаючи Гімн України.