ОДНОСТАЙНІСТЬ ГРОМАДЯНСЬКОГО ФОРУМУ

Продемонстрували у палаці “Україна” 3017 його делегатів
Незвично виглядали минулої п’ятниці підступи до Національного Палацу “Україна” у Києві. Вздовж вулиці через десяток-другий метрів — щити з написами “Вітаємо учасників Всеукраїнського громадянського форуму”. В той же час не лише площа перед палацом, а й тротуари вулиці по обидва боки від палацу на метрів щонайменше двісті були перегороджені іншими дерев’яними й металевими щитами, за якими стояв щільний стрій міліції.
Від Волині в роботі форуму взяла участь делегація із ста чоловік. З доповіддю виступив голова відкритого оргкомітету форуму, академік НАНУ Василь Тацій. В її обговоренні взяли участь 19 делегатів з різних регіонів країни. Більшість виступів були побудовані за однією схемою. В них була інформація, скільки в тій чи тій області пройшло зборів на підтримку Конституційної реформи, скільки в них взяло участь трудящих чи представників різних колективів, які, за твердженням виступаючих, одностайно підтримують політичну реформу, пов’язують з нею великі надії. А представниця Кіровоградщини Тетяна Дмитренко заявила, що обговорення реформи “висвітлило позицію хліборобів, лікарів, педагогів степового краю” і “об’єднало всіх, хто був по різні боки барикад”.
Все ж не весь форум був таким одобрямсько-правильним. Були й ділові виступи, гостра критика. Перший президент України Леонід Кравчук звернувся до опозиції із закликом — “не станьте опозицією до української нації”. Голова Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах зазначив, що подальше економічне зростання в Україні “потребує прозорих схем прийняття управлінських рішень та системи політичної відповідальності”, а координатор парламентської більшості Степан Гавриш серед іншого назвав українців політично свідомою нацією.
Президент Академії мистецтв народний художник України Андрій Чебикін навів кілька прикладів невдалої політики держави в галузі культури — занепад вітчизняного кіно, припинення державних замовлень на твори мистецтва, скорочення гастрольної діяльності в межах України і водночас відкриття занадто широкого шляху, аж до Національного Палацу “Україна”, естрадним колективам з-за кордону, насамперед Росії, не завжди високого мистецького рівня. Щоб повернути довіру інтелігенції до влади, потрібно змінити політику, коли національна культура фінансується за залишковим принципом, коли майже зовсім забули про серйозне мистецтво. Схвальну реакцію залу викликав виступ міського голови Славутича Київської області Володимира Удовиченка. Почавши з вірша про необхідність об’єднання суспільства довкола Конституційної реформи, він далі піддав гострій аргументованій критиці діяльність уряду. “Міністерство економіки і європейської інтеграції, сказав він, можна перейменувати в “міністерство антиекономіки і дезінтеграції”. Держава, яка в нас є, існує не лише без належного фінансування і законодавчого забезпечення реформ, наголосив виступаючий, а й навіть без натяку на можливість планування видатків з місцевого бюджету. Самоврядування по-українськи заведено в тупик, з якого доводиться виходити самостійно. Реструктуризація боргів населення за комунальні послуги, вважає він, спрямована не проти неплатників, а проти платників комунальних послуг.
Ректор Прикарпатського держуніверситету з Івано-Франківська Віталій Кононенко критикував противників переходу на пропорційну систему виборів, нагадавши, що колись, коли виборці-селяни не мали всі середньої освіти, як тепер, а то й взагалі не мали ніякої, вони обирали до австрійського парламенту тих, кому довіряли, і саме обрані за партійними списками Василь Стефаник, Євген Петрушевич, Кость Левицький відстоювали у Відні їхні інтереси.
Звісно, найбільше очікували на форумі виступ Леоніда Кучми. Зал тричі влаштовував Президенту овацію із вставанням — коли головуючий повідомив після перерви про його присутність у залі, коли Президент ішов до трибуни і коли, закінчивши виступ, повертався на своє місце.
“Цвяхом” виступу стало повідомлення Президента про те, що він підписав новий закон про вибори на пропорційній основі. Щоправда, сказав при цьому загадкову фразу, що “парламентарі до кампанії 2006 року мають час для вдосконалення виборчого законодавства”, яка відразу викликала жваві коментарі, причому не лише представників ЗМІ. Президент назвав реформу цінним і повчальним актом історичного компромісу, до якого ніхто нікого не змушував недозволеними методами чи неправовими діями. Він заявив, що реформа — чи не єдиний спосіб зберегти опозицію, яка є обов’язковим елементом нової політичної системи. Політичну реформу має доповнити судова, адміністративна реформи та реформа місцевого самоврядування. Здійснити їх здатна тільки велика четвірка: суспільство, партії, парламент і політично відповідальний уряд. Очолювати кожне міністерство буде не галузевий чиновник, а політично відповідальний діяч.
Леонід Кучма назвав політичну реформу завершенням щонайменше восьмирічного конституційного процесу. За його словами, саме в 1997—1999 роках реально закладалися основні засади ринкової економіки на основі його президентських економічних указів. Різко, гостро критикував Президент дії опозиції, які, за його словами, “приголомшують ірраціоналізмом і безвідповідальністю”. “Вони тільки те й роблять, що скаржаться за кордоном на українську владу”, — сказав Леонід Кучма.
Легкий шумок пробіг залом, коли Президент заявив, згадуючи 2000-2001 роки, що “тодішньому прем’єр-міністру Віктору Ющенку були створені просто-таки тепличні умови. Протягом року уряд працював при повній підтримці парламенту”. Мабуть, все ж і делегати пригадали, як тоді уряд і прем’єра критикували і Президент, і депутати, як відмовляли у підтримці, як піддавали критиці і обструкції провідні телеканали, створюючи ці самі “тепличні умови”, відправивши врешті-решт у відставку.
На закінчення Президент наголосив, що плодами реформи скористається не так нинішня влада, як майбутня. Делегати ж форуму прийняли його підсумкові документи: резолюцію, звернення до українського народу, до народних депутатів України, до Парламентської Асамблеї Ради Європи, обрали Вищу раду як постійно діючий орган, який відстежуватиме процес реалізації Конституційної реформи. У зверненні до ПАРЄ висловлена впевненість, що реформа політичної системи в Україні стане важливим етапним кроком на шляху нашої держави до об’єднаної Європи.
Володимир ЛИС.