РЕАЛІЇ: за номером швидкого реагування — лише розчарування

Пенсіонер Євген Бондарук, пропрацювавши 20 років у міліції, тепер переймається її бездіяльністю.

Днями на вулиці Червоного Хреста у Луцьку до нього підійшли підлітки та попросили закурити. Чоловік відповів: «Не палю і вам не раджу», на що почув у відповідь: «То дай 5 гривень». Пенсіонер не розгубився: «А ви бачили, щоб міліція комусь давала?» З цим і відчепилися. Його товаришеві довелося скрутніше. Вечірньої пори група молодих людей побила пенсіонера та відібрала гроші. Такі випадки почастішали, і чи не та сама компанія вправно орудує нехитрим методом на вулицях міста? «Страшно від нашої байдужості, — бідкається пан Євген, зателефонувавши до редакції, — бо серед білого дня ця дітвора хлебче пиво, а ввечері займається хуліганством». Виникає питання: що робить муніципальна міліція і чому за номером швидкого реагування (15—80) отримуєш швидке розчарування? Із читачем розмовляла Лариса Занюк.