Пенсіонерка Таїсія Новак зі Струмівки Луцького району дбає, аби солдати на передовій не мерзли, тому в’яже для них теплі шкарпетки...
Пенсіонерка Таїсія Новак зі Струмівки Луцького району дбає, аби солдати на передовій не мерзли, тому в’яже для них теплі шкарпетки.
Уже чимало їх відправила на Схід. За цим заняттям засиджується до пізньої ночі. – Хороша людина, сильно шкодує наших дітей і молиться за них у церкві, – говорять про жіночку її знайомі. Таїсія Степанівна також передавала бійцям ковдри й постіль. А віднедавна взялася ще й светри плести. Дякуємо пані Таїсії за її небайдужість і присвячуємо їй поетичні рядки з вірша Анатолія Матвійчука “Рукавички для бійця”: Стара бабуся добре знає – Яке то лишенько – війна! І душу в вузлики вплітає, І тихо молиться вона, Щоби в бою не мерзли руки І щоб війна скінчилась ця, Щоб не ридала від розпуки Матуся юного бійця… Ніхто наш край не переможе! Ми разом – як би не було… Бо що дорожче бути може, Ніж те бабусине тепло!?
