ЗВОРОТНИЙ ЗВ’ЯЗОК: теплий спогад про багаторічну дружбу з газетою

«Хочу поділитися своїми враженнями від цього видання ще з далекого 1945 року. Тоді газети не виписували, але наші батьки доручали нам купувати її в листоноші. І ми, першачки, після уроків у школі бігли до поштарки додому.

Частенько чекали її, бо приносила вона всю кореспонденцію з сусіднього села.
Ми вчилися читати по заголовках у тодішній «Радянській Волині». Ось так і прищепилася любов до газети. Потім батьки постійно її виписували, а коли ми подорослішали, самі з року в рік стали незмінними передплатниками. Змінювалися редактори, журналісти, фотографи, але «Волинь» була і залишається цікавим та змістовним виданням, в якому кожен читач може знайти щось потрібне для себе.
Через улюблену газету хочу висловити й щиру подяку нашій листоноші — Ользі Акентєєвій — за її сумлінну працю, вчасну доставку газет і листів. Вона завжди нагадає, що вже треба продовжити підписку, а також вислати квитанцію на розіграш призів. Певно, з її такого доброзичливого ставлення до своїх передплатників, ми вже два рази вигравали, хоч невеликий, але пам’ятний для нас приз від улюбленої газети.
Отак і живемо: зі спогадами про далеке минуле та з надією на краще майбутнє. Напередодні Нового року хочу побажати нам здоров’я, злагоди, мирного неба, а головне — швидкого повернення з війни всіх синів України. З повагою Пилип Сітовський і вся моя сім’я з Нововолинська». Редакційну пошту читала Анна Карась.