НОВОРІЧНА НЕСПОДІВАНКА: родичі з Полтавщини відгукнулися через… 15 місяців

Учорашній робочий день розпочався із телефонного дзвінка із Лохвиці, що на Полтавщині. Жінка, яка назвалася Юлею, розшукувала автора минулорічної публікації про 90–річну бабусю, у родині якої вісім лікарів... Я зрозуміла, що йдеться про мій матеріал про локачанку Ольгу Володимирівну Шульгу під назвою «Побачила стільки болю, що тепер її нащадки рятують від нього світ». На неї в інтернет–версії газети цими днями наткнулася представниця полтавської гілки родини Шульгів.
Моя ж героїня разом із чоловіком потрапила на Волинь, рятуючись від голоду, проте Полтавщина мала нездоланну притягальну силу: «Чотири рази чоловік замовляв машину, вантажили речі, всю господарку і вирушали у рідні краї. Щоб потім… знову повернутися на Волинь». То цитата із розповіді Ольги Володимирівни про свою нелегку долю. Жінці вже 92–й рік, Новорічно–Різдвяні свята вона зустріне у колі дружної родини її сина Миколи Федоровича Шульги. Либонь, завітає із Луцька у гості й Дмитро Федорович, якого ми повідомили про те, що полтавська рідня була рада віднайти своїх близьких, з якими не бачилися багато років.