Не вірите? Ба навіть усміхайтесь? І все ж, попри нинішній високий курс долара та шалені ціеи, ми розвіємо ваші сімніви!..
Не вірите? Ба навіть усміхайтесь? І все ж, попри нинішній високий курс долара та шалені ціеи, ми розвіємо ваші сімніви!..
Напередодні 2014 року газета «Волинь–нова» разом із партнерами–поштовиками розпочала акцію — 10 копійок із кожного передплаченого місячного комплекту віддавати хворим діткам. І за 12 місяців ці 10 копійок виросли у 73707 гривень 80 копійок! З них за 37000 гривень для Волинської обласної дитячої клінічної лікарні ми придбали рентгенівську трубку для апарата «Херолюкс-2», на якому протягом минулого року обстежено понад 9 тисяч діток — від новонароджених до 18–річних. А це знімки і нирок, і шлунково–кишкового тракту, й опорно–рухового апарата… Залишилося ще 36 707 гривень 80 копійок, з яких, приємно зауважити, 2205 гривень — від наших нових передплатників із Рівненської області. Уже найближчим часом ми повідомимо, кому ці кошти стануть у пригоді. Ну що, повірили, що й 10 копійок здатні творити дива— допомагати хворим діткам і навіть рятувати життя?!!Тим, хто ще не спробував, як воно — бути чарівником, пропонуємо приєднатися. Для цього треба просто передплатити газету «Волинь–нова», адже наша акція триватиме і в 2015 році. А наразі з гордістю можемо констатувати: незважаючи на війну, жахливу економічну кризу, боязнь за кожен наступний день і хліб насущний, цьогоріч до нашого проекту «10 копійок» уже долучилося майже 62 000 благодійників, тобто кожен наш передплатник! І ми щиро дякуємо всім, хто залишається вірним газеті «Волинь–нова», а також її новим шанувальникам! Небайдужа, добра та активна людина, яка ставить перед журналістами високу інтелектуальну і моральну планку, — саме таким бачимо свого читача, що вже протягом 75 років довіряє нам. Впевнені: разом із Вами ми можемо гори вернути! Пригадуєте, з чого почалася трохи більш як рік тому наша акція? Із притчі італійського священика та письменника Бруно Ферреро «МАЙЖЕ НІЧОГО»: … — Скажи мені, скільки важить сніжинка? — запитала Синиця Голуба. — Майже нічого, — відповів Голуб. Тоді Синиця розповіла йому таку історію: — Якось я відпочивала на сосновій гілці, аж раптом почав падати сніг. Це навіть не була заметіль, ні, лише кружляли легесенькі сніжинки, легенькі, мов сон. Оскільки я не мала інших справ, то розпочала рахувати сніжинки, що опускалися на мою гілку. Їх упало 3 751 952. Коли ж легенько і тихенько впала 3 751 953 сніжинка, таке собі майже нічого, як ти з цього приводу висловився, — гілка зламалася… Оповівши це, Синиця відлетіла. Голуб, великий авторитет у галузі миру ще з часів Ноя, на хвильку замислився, а потім промовив: — Можливо, потрібна ще тільки одна особа, щоб у світі запанував мир? Подумай, а може, бракує тільки Тебе?». А й справді, може, саме ваших 10 копійок забракне, щоб комусь допомогти?
