ДЗВІНОК ДО РЕДАКЦІЇ: «...я знову повірила у людей»

Зателефонувала давній друг нашої газети Ольга Володимирівна Романюк із Павлівки, що в Іваничівському районі. Розповіла про свою пригоду, яка дотепер гріє серце...
16 січня вона з чоловіком приїхала до Луцька в госпіталь інвалідів війни, куди їх обох скерували поправити здоров’я. Чоловікові вже 86, у нього проблеми з ногами, тому на вулиці Шевченка взяли таксі. Було приємно, що таксист, коли прибули на місце, допоміг чоловікові, заніс речі.
А через якийсь час знову повернувся і простягнув Ользі Володимирівні… її мобільний телефон.
— Я не помітила, як забула його у салоні на сидінні, коли розраховувалася з водієм. А без мобільника я б тут пропала, бо ж там усі контакти. Ще й не встигла помітити згубу, а вона до мене вже повернулася, — каже жінка. — А заодно і віра в людей. Захотілося подякувати тому таксистові, та, на жаль, не знаю його імені, не запам’ятала й номер машини. Але напишіть про це в газеті, раптом він прочитає й себе впізнає.
Виконуємо прохання нашої активної читачки, яка підказує нам теми публікацій, передплачує газету не одне десятиліття, багато років працювала у «Союздруці».