— Мені поставили діагноз «червоний плоский лишай». Медики довго не могли визначитися. Сімейний лікар, вислухавши мої скарги, послала до стоматолога, звідти — направили до дерматолога. Але ніхто так і не пояснив, з чим пов’язана ця хвороба. Знаю, що лишаєм можна заразитися. А, може, справа в тому, що останнім часом я дуже нервувалася. Хотіла б почути роз’яснення, що спричиняє це захворювання, — звернулася лучанка, яка попросила не називати її прізвища
— Мені поставили діагноз «червоний плоский лишай». Медики довго не могли визначитися. Сімейний лікар, вислухавши мої скарги, послала до стоматолога, звідти — направили до дерматолога. Але ніхто так і не пояснив, з чим пов’язана ця хвороба. Знаю, що лишаєм можна заразитися. А, може, справа в тому, що останнім часом я дуже нервувалася. Хотіла б почути роз’яснення, що спричиняє це захворювання, — звернулася лучанка, яка попросила не називати її прізвища
Відповісти на запитання нашої читачки ми попросили досвідченого фахівця, дерматовенеролога обласного шкірвендиспансеру Ірину Опанасівну Тендюк
—На жаль, у медицині є багато ще не з’ясованого. Існують різні теорії і немає чітких неспростовних аргументів стосовно природи десятків захворювань, і майже третина з них супроводжується висипаннями на шкірі. До таких недуг належить і червоний плоский лишай. Розвиток цієї хвороби, за різними версіями, може мати неврогенне, вірусне, спадкове, імуноалергічне, інтоксикаційне походження. Але жодна з цих теорій не дає вичерпного пояснення походження червоного плоского лишаю. Відомо тільки, що сприятливим грунтом для розвитку імунологічних реакцій шкіри є стресові ситуації, які служать пусковим механізмом у виникненні нейроендокринних, вегетативних порушень. Багато залежить від захисних сил організму, міцності імунітету, нормальної діяльності шлунково–кишкового тракту. У моїй практиці були пацієнти з різними формами червоного плоского лишаю. Як правило, висипання з’являються на згинальних поверхнях передпліч, ділянках зап’ясть, ліктьових згинів, на поверхні гомілок, попереку, на голівці статевого члена. На кінцівках, тулубі висипка розміщена симетрично. Вона складається з папул діаметром до трьох міліметрів, вони блискучі, синюшно–червоні, бузкові або перламутрові. Хворі скаржаться на сверблячку, поколювання, інші неприємні відчуття. Часто вражаються і слизові оболонки рота, статевих органів. Їх вкривають білувато–сірі елементи, які групуються, утворюючи тонкі лінії або сітку, іноді вони зливаються між собою у вигляді бляшок. Перебіг хвороби — хронічний. Лікування — тривале, спрямоване на зняття неприємних симптомів, загальне оздоровлення організму. Важливе значення мають дієта, здоровий спосіб життя.
