ДЕБАЛЬЦЕВЕ — ЦЕ РОЗПЛАТА ЗА ХИБНЕ УЯВЛЕННЯ ПРЕЗИДЕНТА ПОРОШЕНКА ПРО МИР*

Не пройшло й тижня після нового перемир’я, а Україна знову втратила частину своєї землі...


Анатолій ВІТІВ, голова Волинської «Свободи», народний депутат України VІІ скликання


18 лютого «президент миру» Петро Порошенко заявив про нібито «планове і організоване виведення українських частин з Дебальцевого». Втрату потужного залізничного вузла і чергову здачу української території внаслідок бездарного командування Генштабу та боягузтва Президент спробував подати як видатну перемогу. Фактично замовчуючи той факт, що українська армія зазнала значних втрат як у живій силі, так і в техніці та боєприпасах.
Слухаючи заяви Порошенка про події на Сході, складається враження, що він не володіє ситуацією, а звичка видавати бажане за дійсне стала невід’ємним атрибутом його стилю як головнокомандувача. Попри непереконливі спроби Президента подати відхід українських військових із Дебальцевого в доброму світлі, ситуацію слід розцінювати як чергову невдачу українського командування на фоні героїзму простих бійців, які до останнього захищали рідну землю.
Нинішнє військове та політичне керівництво, по суті, мавпує колишнього міністра оборони Валерія Гелетея, який після «іловайського котла» заявляв, що насправді під Іловайськом Україна виграла, адже зупинила наступ Путіна, який нібито планував «за три дні пройти з феєрверком по Донецькій і Луганській областях». Тоді невдачі української армії Гелетей пояснював смартфонами та планшетами у солдатів, але в жодному разі — не бездарністю Генштабу.
Щось подібне відбувається й зараз. І це дає підстави поставити запитання: чи здатний Президент Порошенко захищати Україну? Боюсь, що ні. Адже кожне його перемир’я веде до нових жертв і втрат територій. Тільки якщо після першого перемир’я нам протистояли бандити з автоматами і мінометами, то тепер — навчені російські війська з танками, БТРами, «Градами» і артилерією.
Невдача поблизу Дебальцевого стала наслідком перемир’я, якого чомусь дотримується лише українська сторона. Скориставшись припиненням вогню українською артилерією, російсько-терористичні банди підтягнули підкріплення і вдарили по Дебальцевому. Україна заплатила сотнями життів солдатів та офіцерів за хибні уявлення Президента про мир! За неповними даними Генштабу, у полон потрапили 90 солдатів, 82 зникли безвісти. Під час «запланованого» відходу, розпіареного Порошенком, загинуло 13 українських воїнів, а 157 отримали поранення. То хто каже правду: Президент чи рядові солдати, які залишали Дебальцеве під обстрілами російської артилерії і танків?
Планово й організовано нас дурили, нібито Дебальцеве захищене, там достатньо сил, і ніхто не буде здавати місто, бо це — стратегічний пункт. Тепер місто — в руках ворога і там уже призначений новий «народний мер». Втрата Дебальцевого означає, що тепер Росія зможе поставляти великі партії зброї, яка вбиватиме українських хлопців, уже залізницею.
Розвиток подій на Сході свідчить, що політика Президента є помилковою. Але, на жаль, Порошенко повністю ігнорує пропозиції від ВО «Свобода» ввести воєнний стан, визнати захоплені Росією райони Донбасу окупованими, розірвати дипломатичні відносини з агресором, здійснити люстрацію та перевірку на детекторі брехні військового командування, а також звернутися до держав–гарантів Будапештського меморандуму з вимогою надати реальну військову допомогу. Натомість він зациклився на якомусь абстрактному мирному плані, і через це ми змушені знову й знову втрачати наших героїв і наші землі.
Уже для всіх, окрім, мабуть, Президента, є очевидним, що нормандський формат переговорів виявився провальним. Треба визнати: для лідерів ЄС українські проблеми і наша територіальна цілісність — вторинні. Україна мала би вимагати ведення переговорів із агресором винятково на рівні гарантів Будапештського меморандуму 1994 року. А за столом переговорів з нами та Росією мають сидіти глави США і Великобританії, адже ці держави гарантували Україні безпеку і територіальну цілісність після здачі ядерної зброї.