Мешканець Луцького геріатричного пансіонату інвалід групи Руслан Корець (на фото) виготовляє хрестики-обереги для солдатів, які воюють у зоні АТО...
Мешканець Луцького геріатричного пансіонату інвалідІ групи Руслан Корець (на фото) виготовляє хрестики-обереги для солдатів, які воюють у зоні АТО...
Євгенія СОМОВА
Спільна біда єднає. Нині усі українці — від малого до великого — хто як може намагаються допомагати армії. Одні плетуть шкарпетки та маскувальні сітки, інші — шиють балаклави, передають продукти. Свій внесок у перемогу вирішив зробити й інвалід І групи мешканець Луцького геріатричного пансіонату Руслан Корець. Після нещасного випадку він погано бачить, ходить і говорить, не володіє правою рукою. Попри це не втратив інтересу до життя, подій, що відбуваються в державі. Чоловік навчився справлятися зі своїми проблемами, а працювати — лівицею. Нею плете гердани, квіти, фігурки звірів із бісеру. А віднедавна — ще й хрестики-обереги для солдатів, які воюють в зоні АТО. — Коли розпочалися бойові дії на Сході, він дуже переживав за хлопців, переймався, що не може допомогти їм. І наш психолог Лариса Кусик порадила виготовляти обереги, — говорить працівниця пансіонату Альона Поштарук. Коли Руслан служив в армії, сам носив такі хрестики під гімнастеркою. Знав, як солдати цінують талісмани, вірять, що захистять їх від нещастя, тому й узявся виготовляти їх із бісеру. Просиджував за роботою 6—7 годин щодня. Нанизував однією рукою намистинки на рибальську жилку, підбирав кольори і гармонійно поєднував. У його руках народжувалися жовто-голубі, чорно-червоні й однотонні обереги. Коли назбирав більш як десять, відніс в обласний військкомат, що знаходиться поряд. Попросив, аби освятили та передали воїнам, які захищають незалежність України. Чоловік, котрий ледве ходить, своїм вчинком і щирими побажаннями бійцям повертатися живими, з перемогою приємно здивував працівників. Вручаючи свій скромний подарунок, Руслан обмовився, що зробив би більше хрестиків, але матеріалу не вистачає, бо купує його за власні кошти. Цю проблему вдалося швидко вирішити — відгукнулися волонтери, принесли і жилку, і бісер. А нещодавно надійшла й посилка зі Львова. Пан Назарій, якого до глибини душі зворушив вчинок інваліда, вклав до неї, окрім необхідного для роботи матеріалу, ще й жовто-блакитну стрічку із написом: «Дякую вам за все, що робите». Руслана розчулив несподіваний подарунок незнайомої людини і те, як оцінили його роботу. Тепер тішиться, бо зможе подарувати більше хрестиків-оберегів хлопцям, серед яких міг би бути й сам. Фото Євгенії СОМОВОЇ
