52-річний Євген Недищук став бійцем із позивним “Отаман” полку “Азов”, який нещодавно ввійшов до складу Національної гвардії України...
Євген Недищук ще торік був готовий поповнити ряди добровольчого батальйону “Айдар”. Але в той час саме отримав деякі кадрові пропозиції. Та минав час, і патріотично налаштований депутат зрозумів, що його головний обов’язок – підтримати побратимів по Майдану там, на Сході. Так 52-річний (сьогодні в пана Євгена день народження) представник волинського парламенту став бійцем із позивним “Отаман” полку “Азов”, який нещодавно ввійшов до складу Національної гвардії України
Роксолана ВИШНЕВИЧ
Потрапив Євген Микитович в артилерійсько-мінометну групу, яка має у своєму арсеналі різноманітну зброю, в тому числі й танки. – Бойовий і патріотичний дух бійців на передовій дуже високий, – емоційно ділився він враженнями під час короткої відпустки в Нововолинську після кількох тижнів перебування на фронті біля селища Широкиного. – У полку – всі добровольці, тому добре усвідомлюють, чому і заради чого вони тут. Почути про війну від когось – це одне, а ось побачити на власні очі, відчути ту атмосферу – зовсім інше. Чи страшно? Я б сказав, що ні, в певні моменти з’являється лише легенький щем у серці… Євген Микитович каже, що на Сході, спілкуючись із побратимами, переживав і гордість, і відчай. Не позичати сміливості, відчайдушності та патріотизму нашим хлопцям, чимало яких – з Волині, зокрема з рідного Нововолинська. З метою безпеки не став називати їхні імена. Ці воїни щодня, щогодини, навіть щохвилини ризикують своїм життям. Адже коли ти знаходишся від ворога на відстані 500 чи навіть і 2000 метрів – цей ризик очевидний, бо міномети ворога стріляють на 5200 метрів. Тому всі завжди прислухаються, чи не чути пострілу і свисту в повітрі від міни, що летить. – Приємно, що в Україні формується справжня армія, яка готова боронити суверенітет і незалежність держави, – ділиться думками депутат-воїн. – Солдати очікують лише розуміння і допомоги, а решту вони зроблять самі. І ось тут приходить розчарування. Бо скільки ж можуть сидіти бійці під обстрілами, не відповідаючи ворогові? Якщо дотримуватися мирних Мінських угод – то обом сторонам! А не тільки ми повинні це робити… Євген Недищук був свідком того, як наша артилерія відкрила вогонь у відповідь сепаратистам із дозволеної зброї до 100 міліметрів. Тоді українські бійці знищили одну САУ і казарму з російськими найманцями. Наступного дня рано-вранці до «азовців» завітали представники з Генштабу та командування сектором “М” і дали доброго прочухана командирові за те, що він наказав стріляти в бік ворога. – Швидке й остаточне завершення війни на Сході України (це вже давно ніяке не АТО) залежить від політичної волі керівників держави, – зазначає доброволець. – А то виходить: комусь – війна, а комусь – мати рідна. І навіть знаходяться «реформатори», котрі умудряються під час таких трагічних подій в країні та на фоні зубожіння більшості людей примножити свої статки в декілька разів. Розплата до таких прийде неодмінно, адже всі ми ходимо під Богом. А ще Євген Микитович укотре переконався, що армія тримається на добровольцях і волонтерах, на моральній та духовній підтримці рідних, друзів, людей, які день і ніч молять Господа, щоб усі хлопці повернулися додому живими, здоровими та з перемогою. Цими днями депутат із гуманітарною допомогою, привезеною з Німеччини, знову вирушить на Схід. Людина, яка завжди була активним учасником усіх знакових історичних подій, що відбуваються в нашій країні, по-іншому чинити не може.
На фото: Доброволець полку «Азов» Євген Недищук — на передовій.
