Обірвалася земна дорога незмінного ректора Луцького національного технічного університету Віктора Божидарніка...
Обірвалася земна дорога незмінного ректора Луцького національного технічного університету, заслуженого працівника народної освіти України, доктора технічних наук, професора, члена Академії інженерних наук, академіка Академії економічної кібернетики, академіка Академії наук вищої школи України Віктора Божидарніка
Коли у квітні 2008 року Луцькому державному технічному університету було надано статус національного, Віктор Володимирович в інтерв’ю «Волині–новій» зізнався: «Збулася мрія мого життя». Адже цей вищий навчальний заклад справді став його дітищем, у розвиток якого було вкладено чимало сил, знань, організаційних талантів. Разом із очолюваним колективом Віктор Божидарнік рік за роком творив біографію університету, який є альма-матір’ю для кількох десятків тисяч інженерів та економістів. Крісло керівника навчального закладу Віктор Володимирович зайняв у 1977 році і не полишав його до останніх днів, встановивши своєрідний рекорд в Україні. Блискуча кар’єра простого волинського хлопця із села Голоби Ковельського району склалася завдяки невтомному працелюбству, наполегливості, вмінню досягати поставленої мети. Він народився незадовго до Дня перемоги у Другій світовій війні — 22 квітня 1945 року, його нарекли Віктором, тож завжди прагнув у житті перемагати. І тоді, коли після закінчення Голобської середньої школи вступив до Львівського державного університету імені Івана Франка на механіко–математичний факультет, і коли, одержавши диплом, вирішив торувати дорогу в науку, і взявшись за підготовку на Волині технічних кадрів. Віктор Божидарнік пройшов усі сходинки професійного зростання — від асистента до старшого викладача, завідувача кафедрою, декана факультету, директора Луцького філіалу Львівського політехнічного інституту, ректора Луцького індустріального інституту, Луцького технічного університету. За значний внесок в організацію та розвиток науки нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ, ІІ ступенів. Колеги і співробітники Віктора Володимировича знають його як вимогливого, людяного і компетентного керівника, авторитетного науковця, доброго сім’янина. Висловлюємо щире співчуття рідним та близьким покійного.
