На 90-му році життя у Вінніпезі помер наш відомий земляк, отець-доктор Степан ЯРМУСЬ (24.05.1925 — 8.04.2015 рр.)...
На 90-му році життя у Вінніпезі помер наш відомий земляк, отець-доктор Степан ЯРМУСЬ(24.05.1925 — 8.04.2015 рр.)
Отець-доктор Степан Ярмусь народився в селі Лідихів, поблизу Почаєва, у відомій родині Ярмусів, з якої вийшло ряд священиків, зокрема архімандрит Богородичного монастиря в Білівських хуторах о. Захарій Ярмусь. У дитячому віці був вивезений на примусові роботи до Німеччини, служив добровольцем у І дивізії Української національної армії, потім потрапив в англійський полон, а з 1947 року оселився у Великобританії. У Лондоні в 1956–му закінчив пастирські курси і був рукоположений митрополитом Никанором Абрамовичем у сан священика. Разом із вірною дружиною Константою виїхав до Канади, де продовжив свої богословські студії в колегії св. Андрія у Вінніпезі, а в Манітобському університеті здобув ступінь бакалавра, магістерську — в Пасторальному інституті, докторську дисертації на тему «Людина в православному богословському вихованні» — у Сан–Франциско 1981–го. Отець–доктор Степан Ярмусь — довголітній викладач колегії св. Андрія, голова консисторії УПЦ Канади, редактор її друкованого органу газети «Вісник». Він є автором кількох десятків праць з богослов’я та історії УПЦ, був активним у наукових організаціях волинян — Інституті дослідів Волині, довголітнім заступником голови управи та товариства «Волинь» у Вінніпезі, член редакційної колегії «Літопис Волині». З проголошенням незалежності України отець–доктор Степан Ярмусь кожного року відвідував рідну землю, брав активну участь в науковому житті, об’єднанні православних церков у єдину помісну Українську церкву, за багаторічну науково–богословську працю нагороджений Вселенським патріархом, Святійшим патріархом Філаретом, науковими, громадськими організаціями та установами української діаспори і України. Покійний дуже любив свою малу батьківщину — Волинь. Пам’ятаю його перші відвідини рідної землі, нашого міста в травні—червні 1991 року, які він з великою любов’ю описав у своїй книзі «В країні моїх батьків» (Вінніпег, 1991 р.). У глибокій жалобі залишив свого сина отця Андрія з дружиною, внуків у США, рідних, друзів в Україні, діаспори. Володимир РОЖКО, дійсний член Інституту дослідів Волині у Вінніпезі та його представник в Україні.
