БЛІЦ-ОПИТУВАННЯ: Чому навіть у час війни з сепаратистами та Росією, коли Путін не перестає заявляти про захист російськомовного населення, половина країни так і не перейшла на українську?
Чому навіть у час війни з сепаратистами та Росією, коли Путін не перестає заявляти про захист російськомовного населення, половина країни так і не перейшла на українську?
Чому навіть у час війни з сепаратистами та Росією, коли Путін не перестає заявляти про захист російськомовного населення, половина країни так і не перейшла на українську?..
Володимир ЯВОРІВСЬКИЙ, народний депутат України І, ІІ,ІV, V, VІ, VІІ скликань, лауреат Шевченківської премії (м. Київ): — Вам, мабуть, відома моя позиція як письменника і громадянина щодо української мови. Але я не впевнений, що саме зараз час загострювати мовне питання. На Майдані не було такого поділу, і нині значна частина російськомовного населення підтримує незалежність України. По закінченні війни процес українізації можна буде активізувати. Повірте, він пройде дуже швидко і безболісно. А поки маємо такі великі економічні та мілітарні проблеми, порушувати це питання просто небезпечно.
Ольга СУМСЬКА, народна артистка України (м. Київ): — Я артистка, а не політик, тому не відповідатиму на таке запитання. Зверніться до політиків, і вони вам усе пояснять.
Андрій МЕЛЬНИК, депутат Волинської обласної ради, позафракційний (м. Луцьк): — Відтоді як Україна стала незалежною державою, наші громадяни так і не подолали психологічного бар’єру, вибудуваного радянською пропагандою щодо російської мови як засобу міжнаціонального спілкування. Без сумніву, єдина державна у нас — українська. Однак щоб під час збройного протистояння мовне питання не стало особливо дражливим, влада має створити комфортні умови для діалогу з російськомовними жителями Донбасу. Зрештою, цього вимагає Європейська хартія регіональних мов.
Ольга КУЛІШ, генеральний директор Волинської обласної державної телерадіокомпанії (м. Луцьк): — Тому що це війна не між українською і російською мовами, це війна світоглядів, які образно можна уявити як жовто–блакитну і колорадську стрічки. І тут єдність громадян України — майже 100%. Мова спілкування не повинна бути визначальним фактором при поділі на своїх і чужих. Звичайно, хочеться, щоб усі громадяни України думали і розмовляли українською, але дійсність інша. Тому вважаю, що зараз країну ще й за мовою спілкування ділити не варто. Треба активно пропагувати нашу державну і через років десять проблема зникне.
Володимир ЛИС, письменник (м. Луцьк): — Через те, що така політика нинішньої влади. Сьогодні пропагується лозунг «Єдина країна — единая страна», який я вважаю шкідливим. Якщо раніше у Верховній Раді російською мовою виступали тільки представники Партії регіонів, а свободівці їм скандували «Ганьба», то тепер депутати з провладної більшості спокійно говорять російською. Нині у нас якась дивна та незрозуміла політика ублажання російськомовних.
Анна ГОМОНАЙ, ведуча телеканалу «Інтер» (м. Київ): — Я з дитинства була двомовною, у мене російськомовна мама і україномовний тато. Натомість багато киян змалку користуються тільки російською. Зараз вони щиро намагаються переходити на українську. Мій сусід, який все життя був російськомовним, після анексії Криму принципово заговорив українською. У столиці відчувається велика повага до рідної мови, але говорити нею як слід, правду кажучи, багато хто не вміє. Тому, думаю, наразі нам цю тему краще не чіпати. Люди прийдуть до неї самі. Вони вже стоять на цьому шляху.
Ірина ФАРІОН, народний депутат України VІІ скликання (м. Львів): — Бо половина України — раби. В першу чергу потрібне визволення на рівні духовному. Якщо ж нація не вміє і не здатна себе захистити, вона ніколи не буде вільною. Тому в нас війна йде там, де панує російська мова.
