Важливість водних ресурсів для Волині важко переоцінити. На терені нашого краю голубіє 267 озер, протікає 137 річок, є 950 ставків та 12 водосховищ. На Волинському Поліссі бере початок одна з найбільших річок України — Прип’ять. За об’ємом води вона більша навіть за Дніпро. Окрім великої кількості водойм Волинь здавна багата болотами. Перезволожені землі та болота становлять 42 відсотки території області, а в поліських районах цей показник сягає 70 відсотків! Внаслідок меліорації на Волині додалося 345 тисяч гектарів сільгоспугідь. Останніми роками держава не надто приділяла увагу меліоративним системам. Якщо магістральні канали, що на балансі Волинського обласного управління водних ресурсів, доглядають, попри слабеньке фінансування, то внутрішньогосподарські, котрі мали б утримувати сільські ради, здебільшого перебувають у занедбаному стані. Із загальної протяжності каналів — 18,5 тисячі кілометрів – торік відремонтовано 8,5 тисячі кілометрів на 359 тисяч гривень. — Шкода, що каналів очищають менше, ніж колись, — каже начальник Турійської експлуатаційної дільниці Ковельського міжрайонного управління водного господарства Тетяна Гонсьор. — У нашому районі підтоплювалися землі у Боблівській, Овлочинській та Клюській сільських радах. У 2012 році Луківському ПМК-198 виділили кошти для їх очищення. Наше управління готувало технічну документацію. Проведені роботи й з осушення лісів Мокрецького лісництва. Нині постало питання, щоб у засушливий період, який почався, затримати воду і підняти рівень ґрунтових вод. Відтак ставимо на гідроспорудах дерев’яні шандори, бо обладнання старе. Навіть попри обмежене фінансування, водники знаходять можливості вдосконалюватися. Так, на багатьох насосних станціях застосували багатотарифні електролічильники. Завдяки цьому щороку економлять майже 1 мільйон гривень. Поширене й раціоналізаторство, адже техніка — 146 одиниць — здебільшого стара, тож її потрібно ремонтувати й удосконалювати. А ще водники одним із перспективних напрямків роботи називають участь у міжнародних проектах. Скажімо, наразі завершився перший етап проекту — виготовлено проектно-кошторисну документацію щодо відновлення внутрішньогосподарської мережі у Стохідській осушувальній системі. Найближчим часом відбудуться конкурсні торги. Водники сподіваються, що вже незабаром очищатимуть цю мережу. — У межах Стохідської осушувальної системи є водосховище на 11,7 тисячі кубічних метрів води. Воно влаштовано дуже розумно: є канал і запори з обох боків, тому воду в річку можна скидати самотоком або, навпаки, таким чином затримати воду в системі. Це дає менше навантаження на насосну станцію й економію коштів, — каже начальник Ковельського МУВГ Микола Авдіюк. Одна з найбільших бід для поліських районів області — часті повені. Хоча останнім часом з цим почали більш-менш справлятися. Нині, як стверджують водники, характер загрози змінився на протилежний. — Схоже, наближається засушливий період. Близько ста років не спостерігалося таких витрат води, як нині. Особливо це відчутно на Стиру та Західному Бугу, що починаються за межами області. Їхні рівні наблизилися до історично мінімальних. На власне волинських річках ситуація трохи краща. У нас чимало торфовищ, що поліпшують живлення водойм, але рівні річок однаково низькі. Щоб затримати воду, треба звернути особливу увагу на акумулювальні споруди (водосховища та ставки) та на стан гідротехнічних споруд. Адже посуха для Волині страшніша, ніж паводки, до яких ми вже звикли, а тому маємо більший досвід у боротьбі з ними, — розповів начальник Волинського обласного управління водних ресурсів Ростислав Кравчук. Крім експлуатації меліоративних систем, Ковельське МУВГ ще й відновлює природні джерела. Біля селища Люблинець Ковельського району п’ять років тому відкрили джерело, розповів начальник Ковельської експлуатаційної дільниці Петро Панасюк. Смачна вода швидко зробила його популярним. Жителі Ковеля та довколишніх сіл залюбки беруть звідти воду. За минулий рік на Ковельщині розчищено шість джерел. А ще водники відновили ставок у Колодяжному, де колись любили бувати Косачі. Туди приїжджало чимало іменитих гостей, зокрема класик української літератури Іван Франко ловив у колодяжненському ставку в’юнів та раків. n
На фото: Петро Панасюк, Ростислав Кравчук та Микола Авдіюк проводять невелику виробничу нараду в польових умовах.
