Валентина (прізвища наша читачка просила не називати) не раз зверталася до ведучої рубрики із проханням дати оголошення на кшталт «Віддам у добрі руки…»...
Валентина (прізвища наша читачка просила не називати) не раз зверталася до ведучої рубрики із проханням дати оголошення на кшталт «Віддам у добрі руки…».
У такий спосіб вона прилаштовувала не своїх тварин, а тих, які через байдужість їхніх господарів опиняються на вулиці. Жінка їх рятує, підгодовує і шукає оті «добрі руки», в яких песики й котики будуть захищеними і не зрадженими. Тому тривожні роздуми, які вона надіслала до редакції, звучать особливо актуально: «Написати ці рядки спонукала мене подія, очевидцем якої нещодавно я стала на Центральному (Старому) ринку в Луцьку. Коли після шпаркого дощу ринок уже згортався, якийсь хлопчина приніс до жінок, що віддавали тварин у добрі руки, маленьке, мокре від дощу цуценя. Воно сиділо в коробці й трусилося від холоду й переляку — хтось його залишив як непотріб (дівчинка). Невідомо, як складеться його доля: стане бездомним і лякатиме наших дітей на вулицях, потрапить у собачий притулок, де життя також не мед, чи, може, усе ж знайдеться добрий хазяїн для нього? Часто це вирішується з допомогою знайомих, газет, інтернету. Тільки б не потрапило в зону тотальної людської байдужості. Пригадалося, як одного разу біля зоопарку «забули» стару таксу. Її забрала додому працівниця зоопарку, де вона доживала віку з її власною собакою. А ми, люди, хіба знаємо, яка доля чекає нас попереду, і чи не виявимося ми зайвими у цьому жорстокому світі? Тож не будьмо байдужими…».
