ТІ, У КОГО НЕЧИСТЕ СУМЛІННЯ, БОЯТЬСЯ ГОВОРИТИ ВІЧ-НА-ВІЧ

Безпідставними натяками на нібито мою причетність до якихось незаконних дій депутати Володимир Бондар, Олександр Свирида та Святослав Боруцький розпочали брудну передвиборчу кампанію

Валентин ВІТЕР, голова Волинської обласної ради


Запропонований проект рішення про відставку голови обласної ради не відповідає Закону про місцеве самоврядування.
Той, хто вирушає у похід за істиною, не має права прикривати свої вчинки брехливими звинуваченнями. Однак саме з неправдивої інформації стартували Володимир Бондар, Олександр Свирида та Святослав Боруцький, звинувативши мене у тому, що нібито заборонив реєструвати проект рішення, який вони подали 11 червня цього року. Насправді працівники загального відділу обласної ради відразу зафіксували його за вхідним номером №192/45/1-15, а копію документа з реєстрацією, посвідченого мокрою печаткою, отримав особисто Володимир Бондар.
Однак згідно з юридичним висновком цей проект рішення не відповідає чинному законодавству та Регламенту нашого представницького органу, бо ч. 4 ст. 55 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачає, що питання про звільнення голови облради можна внести на розгляд сесії на вимогу не менш як третини депутатів загального складу ради. Якщо ініціатори назбирають необхідну кількість підписів, воно буде включене у порядок денний. Про це ініціаторів проекту рішення також повідомили.
Коли під час Революції гідності Волинь залишилася без легітимної влади, чимало депутатів відмовлялися взяти на себе відповідальність за роботу представницького органу краю. Тож тепер щонайменше дивною видається думка, нібито я боюся публічного обговорення питання про мою відставку. Поважаю тих, хто конструктивно критикує, публічно висловлює зауваження і пропозиції, однак ті, хто за спиною плете політичні інтриги та каламутить воду, мають відповідати за свої вчинки згідно із чинним законодавством. Тому обов’язково звернуся до правоохоронних органів, щоб дали оцінку діям цих депутатів.
Найважливіше для облради – допомога учасникам АТО, демобілізованим воїнам, родинам загиблих, волонтерам.
Володимир Бондар, Олександр Свирида, Святослав Боруцький необґрунтовано звинуватили обласну раду в бездіяльності та пасивності, ніби вона «неефективно і невчасно реагує на актуальні виклики сьогодення». Це можуть спростувати сотні мобілізованих вояків, їхні батьки та дружини, бо Волинська обласна рада першою в Україні ухвалила Програму матеріально–технічного забезпечення військових частин, підрозділів правоохоронних органів, проведення заходів територіальної оборони та мобілізації. Закладені у ній кошти, а це 20 мільйонів гривень, спрямували на закупівлю військової амуніції, запасних частин до військової техніки тощо. Через громадські організації ветеранів війни, Спілку воїнів Афганістану гроші пішли в кожен район, щоб без затяжних тендерів придбати для наших солдатів найнеобхідніше.
На посилення обороноздатності військових формувань передбачили один мільйон гривень для Програми боротьби з тероризмом та 2 мільйони – для Програми матеріального забезпечення підрозділів територіальної оборони. На останній сесії ухвалили Регіональну програму підтримки демобілізованих учасників АТО. Для них також створено центр реабілітації в обласному госпіталі для ветеранів війни. Підтримуємо. З резервного фонду виплачуємо по 100 тисяч гривень родинам загиблих героїв.
Я завжди намагаюся допомагати нашим бійцям, чим можу. Волонтерам, учасникам збройного протистояння на Сході обласна рада передала більш як 30 списаних автомобілів, які відремонтували за наші кошти. Коли звернулися представники батальйону «Луганськ-1» Андрій Бобровський та Олександр Степасюк із проханням посприяти у розмитненні автомобілів, надіслав листи з таким клопотанням до управління Служби безпеки та Волинської митниці – тільки й всього. Отримав відповідь, що це можна зробити тільки в межах чинного законодавства. Яка доля тих транспортних засобів, не знаю. Ймовірно, вони так і не потрапили в Україну.
Майнові рішення обласна рада ухвалює більшістю голосів.
Коли в жовтні минулого року депутати на власні очі побачили базу відпочинку на озері Тросне, ніхто з них не сумнівався – відбудова чи ремонт старих дерев’яних будиночків надто дорого обійдеться нашій громаді. Утримання комунальних закладів – завжди дражлива тема для тих обранців, котрі вважають, що облрада не повинна витрачати гроші на утримання об’єктів, куди потрібно вкладати великі кошти. На такій позиції завжди стояв Олександр Свирида. Тому й віддав свій голос за рішення включити базу відпочинку на озері Тросне до переліку об’єктів, які можуть бути приватизовані. Чому згодом так різко змінив свою думку? Очевидно, аби огульно звинуватити мене у тому, що нібито ховаю майнові питання у корупційні схеми. Але тоді не розумію, що завадило йому зі своїми підозрами звернутися до працівників прокуратури, міліції, СБУ?
Більше того, Олександр Свирида, Володимир Бондар і Святослав Боруцький добре знають, що всі майнові рішення ухвалює більшість депутатів обласної ради з обов’язковою умовою – реалізувати майно можна тільки через Державний аукціонний центр, який і відповідає за його оцінку, запрошує експертів, анонсує та організовує торги. Розвіяти чи підтвердити сумніви щодо того, чому саме таку, а не іншу суму виручили за продаж автомобілів, повинні правоохоронці, які мають на це повноваження.
Кандидатури керівників комунальних закладів обговорюємо публічно.
Відколи очолюю головний представницький орган краю, 17 керівників комунальних закладів призначено у сесійній залі. Лише після цього я підписую рішення обласної ради, а не ухвалюю його одноособово. Кандидатури на посади подають профільні департаменти чи управління облдержадміністрації, а перед розглядом будь–якого кадрового питання на сесії його обговорюють члени постійних комісій обласної ради.
Нині очікують на рішення депутатів ще більш як 10 осіб. Кожен, хто претендує очолити комунальний заклад, проходить публічне чистилище. Якщо депутати не підтримують запропоновану кандидатуру, питання про призначення навіть не включається у порядок денний сесії.
Поважаю депутатів за небайдужість до справ громади.
Вважаю, відколи сформувалася демократична більшість, робота обранців волинської громади набагато поліпшилася, стала якісно новою. Тому абсолютно безпідставно звинувачувати мене, ніби маніпулюю голосуванням чи заздалегідь домовляюся про його результат із депутатами. Тепер вони на це ніколи не підуть, а кожне питання публічно обговорюють, висловлюють чимало слушних пропозицій, виважено підходять до ухвалення рішень. За чотири засідання останньої сесії розглянули 165 проектів рішень, із них 127 ухвалили позитивно.
З повагою ставлюся до кожного депутата, який публічно висловлює свою думку, інтенсивно працює не тільки в сесійній залі чи на засіданнях постійної комісії перед телекамерами, а й на своєму окрузі, з виборцями. Власне, такої роботи очікував і від Володимира Бондара, шестимісячний мандат якого обійшовся обласному бюджету майже в 400 тисяч гривень. Однак досі він не запропонував жодного проекту рішення, що стосувалося б соціального захисту людей чи розв’язання економічних проблем, а почав свою депутатську діяльність з інтриг та надуманих звинувачень. Як на мене, таким чином він разом із Олександром Свиридою та Святославом Боруцьким розпочали боротьбу за депутатський мандат на місцевих виборах.