57-річна жінка після «розстрілу» 12 годин йшла через заміновані поля до українських позицій.
Ольга вижила під час російського розстрілу
Рашисти забрали життя у її чоловіка та двох синів
Трагедія сталася 20 жовтня в селі Званівка Бахмутського району Донецької області. Тоді до цього населеного пункту зайшли росіяни і увірвались до будинку Ольги. «Спочатку все питали, де вороги? Автомат до чоловіка приставили. Казали: «Обирай, чоловік чи син?». Я їм на Біблії клялася, що не бачила українських солдатів і не знаю, де вони живуть», – розповіла 57-річна Ольга журналістам «Суспільного Донецьк».
Протягом дня російські окупанти тероризували родину та погрожували смертю, тримаючи під прицілом автоматів. Ввечері вони заявили, що йдуть, однак повернулися та розстріляли сім’ю із автомата.
Ольга дивом вижила, куля пройшла крізь її щоку. «Ми чотири роки прожили, ракети літали, безпілотники – ніхто з нас поранений не був. Ми думали, що контролюємо ситуацію. Збиралися йти, бо останні десять днів було пекло. Постійно літали безпілотники, сотнями. Ми від нервового напруження не їли нічого ті десять днів. Ховалися в погребі, думали, що згоримо заживо…», – додала Ольга.
57-річна жінка після «розстрілу» 12 годин йшла через заміновані поля до українських позицій.
Коли жінка прийшла до тями, вона побачила поруч свого 61-річного чоловіка Олександра та старшого 37-річного сина. Вони загинули. Потім Ольга взяла ніж та пішла на двір. «Хотіла хоч одному в живіт – і хай застрелить. Я не боялася. Вийшла і кричала. А потім зрозуміла, що я сама в цій частині села: немає ні російських, ні українських військових», – розповіла жінка.
Ольга також мала молодшого сина, 32-річного Володимира. Його ще зранку мати відправила по воду до сусідів. На жаль, вона знайшла його мертвим разом із сусідкою та її сином. «Сусідці в обличчя вистрілили, поруч із нею її син лежав. І мій. Я підняла його руку, а вона воскова, як у ляльки. Сказала: «Вово, пробач мені», помолилася і пішла», – розповіла жінка.
Після побаченого та пережитого Ольга вирішила покинути село. Вона 12 годин йшла через заміновані поля до безпечного місця, де їй надали першу медичну допомогу українські воїни та відправили до лікарні.
21 жовтня жінку привезли до лікарні, уже наступного дня їй зробили першу операцію із шести. Впоратися та пережити втрату родини жінці допомагають психологи.
Юлія ВІДМІЦЬКА, glavcom.ua.
Зараз також читають: Операція на відкритій грудній клітці: команда волинських лікарів врятувала пацієнта з абсцесом легені.
