Після обстрілу дитсадка 67-річний генерал-майор Олександр Волобуєв особисто допомагав виносити дітей із вогню, показавши приклад справжньої мужності й людяності.
Як генерал Саша рятував із вогняного пекла маленьку Сашу
Неймовірна історія про «Героїв Харкова»
Цей знімок із Харкова вражає. Він став вірусним серед українців та за кордоном. Зі зосередженим обличчям, генерал-майор Державної служби України з надзвичайних ситуацій Олександр Волобуєв міцно притискає до себе згорток, із якого визирають два маленькі рожеві черевички.
Це фото зроблене 22 жовтня. За кілька хвилин після влучання російського безпілотника по дитячому садку.
Тіло Волобуєва рухається вперед, трохи відхилене від камери. Він ніби захищається від смертоносного гарячого повітря, що все ще вирує після падіння уламків.
… Згодом сам генерал розповів, що під час обстрілу російськими загарбниками працівники дитсадка встигли сховати 48 дітей у захисній споруді, а рятувальники, поліція та перехожі одразу кинулися на допомогу.
Дівчинку, яку Волобуєв тримав на руках, звали Саша – вона повідомила це, коли чоловік ніс її до медиків.
«Питаю: «Як тебе звуть?» – «Саша». Кажу: «І мене Саша». Вона заспокоїлась», – розповів генерал.
… 67-річний Олександр Волобуєв, який очолював ДСНС Харківської області з 2015-го по 2023 рік, і не підозрював, що до кінця дня стане національним героєм. Після поширення фото в мережі Волобуєву написали сотні людей із подяками, але він зауважив, що вдячності заслуговують усі, хто того дня рятував дітей і гасив пожежу.
Чому росіяни атакували приватний садок Honey Academy, розташований у міцній, двоповерховій цегляній будівлі у Холодногірському районі Харкова – невідомо.
«Питаю: «Як тебе звуть?» – «Саша». Кажу: «І мене Саша». Вона заспокоїлась».
«Немає і не може бути жодного виправдання удару дроном по дитячому садку. Очевидно, що росія нахабніє. Ці удари – це плювок росії в обличчя кожному, хто наполягає на мирному рішенні», – написав про атаку Володимир Зеленський.
Коли 48 дітей опинилися в пастці в укритті палаючої будівлі, це був не єдиний прояв хоробрості того дня.
Федір Угненко також був в одній із команд, яка терміново прибула на місце удару.
Зазвичай, як пресофіцер Служби цивільного захисту, він не так тісно залучений до роботи після обстрілів.
Але цього разу, побачивши катастрофу, що розгорталася на місці обстрілу, він зрозумів, що мусить діяти.
«Був величезний вибух, і в їхніх очах був жах», – розповів Федір Угненко про те, як знайшов дітей, які збилися докупи в підвалі будівлі.
На щастя, після сигналу повітряної тривоги, який пролунав перед атакою, діти сховалися в укритті.
Але оскільки вогонь продовжував палати, дах було зруйновано, а будівля наповнювалася димом і пилом, вони все ще перебували в небезпеці.
Його колеги, а також люди з вулиці, які прийшли на допомогу, виходили один за одним, щоб підхопити дітей.
Старший командир Федір Угненко також потрапив на фото в момент, коли ніс дитину в безпечне місце. У його випадку це був маленький хлопчик, якого він виніс крізь уламки та дим.
«Я заспокоював його всю дорогу, казав, що все добре, нема про що хвилюватися», – пояснив він.
На щастя, після сигналу повітряної тривоги, який пролунав перед атакою, діти сховалися в укритті.
«Коли ми вийшли з будівлі, там горіла машина. Наші хлопці її гасили. І, знаєте, я був здивований, що дитина не плакала. Але страх в очах, безумовно, був».
«Я сказав йому: «Тримайся за мене так міцно, як хочеш». Я сам досить великий, і, як видно на фото, він схопив мене дуже сильно.
Зрештою, він виконав дві ролі: рятувальника і свою. Його нашоломна камера пресофіцера працювала протягом усього часу, фіксуючи детальні фото і відео, які згодом облетіли весь світ.
Дітей віднесли до пункту екстреного прийому в безпечній зоні, за кілька сотень метрів від дитячого садка.
Усі вони залишилися неушкодженими.
«Він міг би сидіти вдома. Йому 67 років. На пенсії. 50 років служби в органах ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Але рятувати людей – його сенс життя», – так про генерал-майора Олександра Волобуєва висловився відомий громадський діяч та підприємець Юрій Сапронов. Фото: ДСНС України.
Внаслідок удару один дорослий, який працював неподалік, загинув, а ще дев’ятеро були поранені. Одна людина отримала серйозні опіки, а інша – травматичну ампутацію ноги.
За словами Федора Угненка, усі рятувальники усвідомлювали небезпеку не лише від вогню, падіння уламків і диму, але й можливості повторного удару.
Таке неодноразово траплялося раніше, росія атакувала ту саму ціль двічі.
Наступного дня після нападу на дитячий садок один із таких «подвійних ударів» убив пожежника та поранив п’ятьох його колег у селі неподалік від Харкова.
Рятувальники кажуть, що побачене ними в дитячому садку не змінило їхнього ставлення до росіян.
«З самого початку у мене лише одне відчуття: ми повинні пройти через усе це і перемогти», – сказав Олександр Волобуєв.
Я запитую його, яке майбутнє він бачить для 48 маленьких життів, які він допоміг врятувати.
«Звісно, лише хороше, щасливе життя, – відповів він і додав: – Але не тільки для наших дітей. Я хотів би, щоб усі діти жили в мирі».
Зараз також читають: Три сини волинянки Світлани Кепенко з перших днів повномасштабної війни стали на захист України.
