Тут не стріляють, але теж чи не щодня вибухає чиясь трагедія...
Тут не стріляють, але теж чи не щодня вибухає чиясь трагедія... Географічні назви Донбасу вже знаєш ліпше, ніж своєї області. Багато жінок із сумними поглядами і в чорних хустинах ходять вулицями міста. Видається, що й купівля хліба в магазині потребує від них зусиль, вони це роблять наче знехотя. Літо потрохи старіє, але місто ще насолоджується його смаком. Яскраві сукенки його мешканок, їхні манери попивати каву з пластянок – неспішно, цінуючи кожен ковток, кожен промінчик мирного неба. Усе це разом називається війна.