У нову українську владу найвищого рівня прийшло багато іноземців, які говорять російською, бо не розуміють нашої. То що вони нам допомагають будувати: європейську Україну чи Росію-2?...
У нову українську владу найвищого рівня прийшло багато іноземців, які говорять російською, бо не розуміють нашої. То що вони нам допомагають будувати: європейську Україну чи Росію-2?
Олексій КОШЕЛЬ, політолог (м. Київ): — Таким чином лише підвищуємо професійність української влади. Ми отримали можливість залучити якісних менеджерів, які мають досвід проведення реформ на державному рівні. Хочу наголосити: це реформи на пострадянському просторі, тобто зі знанням специфіки, які засвідчили свою успішність. Цим людям можна дати перекладачів, створити для них усі інші умови, щоб могли реалізовувати реформи. Поки що вони показують результативність. Питання мови тут є не те що другим, а десятим у черговості.
Надія ГУМЕНЮК, письменниця, лауреат премії ім. Лесі Українки, заслужений журналіст України (м. Луцьк): — Будь–яку політичну еліту, в тому числі нашу, треба вирощувати, виховувати і давати їй шанс. Не вважаю, що іноземці, які приходять на державні пости в Україні, хочуть для нас чогось поганого. Однак у більшості країн людина без знання мови, історії держави не може навіть отримати громадянства. Тож політики повинні почати з того, щоб вивчити українську мову. Росію вони точно не збираються будувати. Все-таки приходять на ці пости з найкращими намірами і хочуть будувати Україну, але спочатку мають стати українцями.
Святослав БОРУЦЬКИЙ, депутат Волинської обласної ради, фракція ВО «Свобода» (м. Луцьк): — Вважаю неправильним, коли на важливих посадах — стільки іноземців. Маємо достатньо своїх молодих, грамотних кадрів. Ніколи не повірю, що той, хто приїхав звідкись, уболіватиме за українців більше, ніж ми самі за себе. Кожен любить маму сильніше, ніж чужу тітку. Звісно, залучати закордонних фахівців — світова практика, але ставити іноземців на державні посади не варто. Проте наші чиновники найвищого рангу звикли орієнтуватися на Росію. Як на мене, це комплекс меншовартості.
Богдан ШИБА, депутат міської ради (м. Луцьк): — Однозначно, «русский мир». Особливо після того, як внучка Гайдара стала заступницею голови Одеської ОДА. Якщо в такому місті голова адміністрації — іноземний фахівець, найнятий за конкурсом українським народом, всі заступники мали би бути абсолютно проукраїнськими. А так виходить і команда буде російськомовна. Який із цього результат? Територія називатиметься Україною, а пануватиме російська мова, російський стиль життя, російський спосіб мислення.
Анжеліка РУДНИЦЬКА, співачка, художниця, громадська діячка (м. Київ): — Це посилює русифікацію країни. Звичайно, головне — щоб запрошені іноземці поламали корупційні схеми. Але публічні російськомовні люди, кількість яких збільшилася, безумовно, впливають на суспільство. Знаю, що Саакашвілі розмовляє українською, тільки давно цього не практикує, бо не має з ким поговорити нею. Інші люди, які могли б опанувати українську, не роблять цього, бо також не перебувають в україномовному середовищі. Неприємно, що всі, хто нами керують, ігнорують державну мову.
Данило ПОШТАРУК, директор та художній керівник Волинського театру ляльок, заслужений діяч мистецтв України (м. Луцьк): — Хороше запитання. Гадаю, ці люди мають намір передусім збудувати нам нормальну економіку, викорінити корупцію. А національними питаннями повинні перейматися інші особи на відповідних посадах.
Олеся КОВАЛЬЧУК, заслужена вчителька України (с. Жидичин Ківерцівського району): — На жаль, сумнівів щодо вибудовування на наших етнічних просторах Росії-2 стає все менше. Знову виявилося, що більшість людей зі сцени Майдану швидко забули, які надії на них покладав увесь небайдужий до української справи люд. Маємо не стільки утвердження ідеалів гідності — як національної, так і людської – як їхнє ігнорування. То що вже казати за «варягів», які, можливо, є й класними спецами, але боротьба українського духу для них terra incognita. Це особливо відчутно у ставленні до державної мови.
Богдан ДІВНИЧ, депутат Волинської обласної ради, фракція ВО «Батьківщина» (м. Нововолинськ): — Думаю, що вони нам зовсім не допомагають. Просто пробують себе реалізувати і показати, які вони мудрі. Ніколи нічого доброго не траплялося, коли країна шукала за кордоном вищих управлінців. Це погано закінчиться, як видно на прикладі Квіташвілі. Так само буде й з іншими. Я проти іноземців на посадах, бо в нас є люди, набагато кваліфікованіші за них.
Олексій ЧУПА, письменник, вимушений переселенець із Донеччини (м. Львів): Я прихильник російської мови на регіональному, але аж ніяк не державному рівні. Та як можна стверджувати про вплив однієї людини з Росії, кількох із Прибалтики і Грузії, якщо у нас україномовний медіа–простір є рідкістю? Тому усе ж схиляюся до думки, що у нас будується європейська Україна. Ми остаточно довели, що Україна — не Росія.
Бліц провели Ярослава ТИМОЩУК, Сергій НАУМУК, Мирослава КОЗЮПА.
